Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2026 р. № 5890/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

 

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування положень підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

Основним видом діяльності платника податків є виробництво тари з пластмас.

Протягом 2025 року платник податків на підставі договірних відносин здійснював господарські операції з імпорту товарів з контрагентом-нерезидентом, зареєстрованим у Об’єднаних Арабських Еміратах, організаційно-правова форма якого Free Zone Establishment (FZE) (далі – нерезидент).

Організаційно-правова форма нерезидента FZE (підприємство вільної економічної зони/Free Zone Establishment) з місцем реєстрації у Об’єднаних Арабських Еміратах включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм» (далі – Перелік № 480).

Платник податків зазначив, що для господарських операцій за 2025 рік із нерезидентом виконуються обидва вартісні критерії визнання операцій контрольованими, встановлені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, а саме: дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищив 150 мільйонів гривень; сума операцій між платником податків та нерезидентом перевищила 10 мільйонів гривень.

Також у своєму зверненні платник податків зазначив, що для операцій з нерезидентом не виконуються критерії, визначені підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу:

- платник податків та нерезидент не є пов’язаними особами у розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу;

- операції з нерезидентом не здійснювалися через комісіонерів-нерезидентів;

- країну реєстрації нерезидента (Об’єднані Арабські Емірати) не включено до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977» (із змінами і доповненнями);

- у нерезидента відсутні постійні представництва на території України.

Платник податків повідомив, що отримав від нерезидента сертифікат – Tax Residence Certificate for Tax Treaty Purposes – Legal Person від квітня 2026 року, виданий Federal Tax Authority в Об’єднаних Арабських Еміратах, який підтверджує, що нерезидент є резидентом Об’єднаних Арабських Еміратів відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал.

За повідомленням платника податків, зазначений сертифікат, належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України, платник податків подав до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку та строки, визначені підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу.

Отже, за твердженням платника податків, господарські операції за 2025 рік між ним та нерезидентом (Об’єднані Арабські Емірати), організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, визнаються неконтрольованими.

Також платник податків повідомив, що отримав від нерезидента сертифікат – Certificate of Registration for Corporate Tax in the United Arab Emirates, виданий Federal Tax Authority 02.10.2025, який належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України. Зі змісту вказаного сертифікату вбачається, що нерезидент зареєстрований платником корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах та визначено податкові періоди для нього з податку на прибуток підприємств (корпоративного податку), зокрема: дата початку першого звітного періоду з корпоративного податку – 01.04.2024, дата закінчення першого звітного періоду з корпоративного податку – 31.03.2025, кінцевий термін подання першої декларації з корпоративного податку – 31.12.2025. Тобто, за твердженням платника податків, нерезидент є платником корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах у 2025 році.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності роз’яснення вимог підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу щодо правильного підтвердження платником податків сплати контрагентом-нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у державі його реєстрації з метою незастосування вимог зазначеної норми щодо необхідності коригування фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості товарів, придбаних у такого нерезидента.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є сертифікат (Certificate of Registration for Corporate Tax in the United Arab Emirates), виданий Federal Tax Authority 02.10.2025, який підтверджує, що нерезидент є платником корпоративного податку в Об’єднаних Арабських Еміратах у 2025 році, легалізований та перекладений відповідно до вимог законодавства України, достатнім та правомірним підтвердженням для використання платником податків права не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на 30 відсотків вартості товарів, придбаних у такого нерезидента, відповідно до абзацу четвертого підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу та Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 266?

2. У випадку, якщо доданий до звернення сертифікат не відповідає вимогам щодо підтвердження сплати нерезидентом корпоративного податку, виходячи з положень підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, якими є вичерпні законодавчі вимоги до форми, змісту та обов’язкових реквізитів довідки, наявність якої є достатнім підтвердженням відсутності обов’язку у платника податків на коригування фінансового результату щодо нерезидентів, зареєстрованих у Об’єднаних Арабських Еміратах?

 

Щодо питань 1 – 2

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Згідно з абзацом п’ятим підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 розділу I Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Відповідно до абзацу шостого підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року (абзац дев’ятий підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Отже, враховуючи, що платник податків здійснив операцію з придбання товарів у нерезидента, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, така операція підпадає під дію положень підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Відтак фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період – 2025 рік підлягає збільшенню на 30 відсотків вартості придбаних товарів, якщо відсутні підстави для незастосування такого коригування, передбачені цим підпунктом.

При цьому порядок застосування передбачених підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу положень та документального підтвердження відповідних обставин роз’яснено в Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 266 (далі – УПК № 266), зокрема у відповідях на питання 6 та 8.

Особливості щодо підтвердження платником податку сум витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту роз’яснені у відповіді на питання 8 УПК № 266.

Водночас, відповідно до відповіді на питання 6 УПК № 266, – якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом-нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначений підпункт статті 140 розділу III Кодексу не містить спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Таким чином, якщо платник податків здійснював операції з придбання товарів у нерезидента, організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480, та такі операції не є контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, він може бути звільнений від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу за умови:

- підтвердження сум витрат по неконтрольованих операціях за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту,

або

- надання документа (довідки), який підтверджує сплату податку на прибуток (корпоративного податку) саме таким нерезидентом – контрагентом платника податків у державі його реєстрації – Об’єднаних Арабських Еміратах, у періоді здійснення операцій, виданого фінансовим (податковим) органом Об’єднаних Арабських Еміратів за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, та належним чином легалізованого і перекладеного відповідно до законодавства України.

Разом з цим інформуємо, що згідно з підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).