Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2026 р. № 5903/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) при визначенні показника рентабельності та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що здійснює розподіл адміністративних витрат та витрат на збут пропорційно прямим витратам на оплату праці персоналу, безпосередньо задіяного у виконанні відповідних операцій.

Платник податків зазначив, що прямі витрати на оплату праці об’єктивно відображають фактичний рівень залучення ресурсів підприємства та ресурсоємність окремих проєктів. Саме діяльність персоналу зумовлює потребу в адміністративних, управлінських, інфраструктурних та інших непрямих витратах, які неможливо безпосередньо віднести до конкретного проєкту чи контрагента.

Додатково зазначив, що використання обсягу реалізації як бази розподілу може суттєво викривляти результати. Для забезпечення коректного розподілу витрат за кожний місяць 2025 року персонал підприємства та відповідні витрати на оплату праці були класифіковані на: прямі витрати, витрати на збут, адміністративні витрати, витрати на будівництво.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

• чи є можливе використання зазначеного підходу до розподілу непрямих витрат при визначенні показника рентабельності контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення та підготовки Звіту про контрольовані операції відповідно до вимог статті 39 розділу І Кодексу?

 

Стаття 39 розділу І Кодексу передбачає встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за одним із методів, визначених підпунктом 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу, в тому числі в частині вимог щодо вибору найбільш доцільного методу:

порівняльної неконтрольованої ціни;

ціни перепродажу;

«витрати плюс»;

чистого прибутку;

розподілення прибутку.

Підпунктом 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу визначено критерії використання методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Згідно з підпунктом 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли Кодексом визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».

Платник податку може не застосовувати більше одного методу для визначення того, чи відповідають умови контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Якщо платник податків використав метод, що відповідає положенням цієї статті, встановлення контролюючим органом відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» базується на тому методі трансфертного ціноутворення, який застосовується платником податків, за винятком випадків, якщо контролюючий орган обґрунтує, що метод, який застосовується платником податків, не є найбільш доцільним.

Відповідно до підпункту 39.3.2.4 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу І Кодексу вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів: виду діяльності сторони контрольованої операції; розподілу функцій, ризиків, активів сторін; економічної обґрунтованості обраного показника; незалежності показника доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов’язаними сторонами та/або в контрольованих операціях.

Згідно з підпунктом «г» підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зокрема чиста рентабельність витрат, що визнається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 39.3.2.6 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що показники рентабельності для цілей цієї статті визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що використовуються в Україні, з відповідним коригуванням для забезпечення зіставності показників.

Відповідно до підпункту 39.3.9 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу під час розрахунку показника рентабельності щодо окремої контрольованої операції для визначення операційних витрат та доходів, безпосередньо пов’язаних з такою операцією, використовується найбільш обґрунтований алгоритм розподілу, що відповідає економічній суті контрольованої операції та характеру понесених витрат чи отриманих доходів.

Згідно з підпунктом 39.4.3 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.

Підпунктом «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити зокрема, але не виключно, таку інформацію:

суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності (абзац другий підпункту «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу);

обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті (абзац третій підпункту «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу);

обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності (абзац п’ятий підпункту «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу);

розрахунок діапазону цін (рентабельності) (абзац шостий підпункту «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу);

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики.

Таким чином, у разі застосування платником податків прямих витрат на оплату праці персоналу як бази розподілу адміністративних витрат та витрат на збут під час розрахунку показника рентабельності контрольованих операцій, платник податків має економічно обґрунтувати та документально підтвердити вибір такого алгоритму. Водночас платник податків повинен забезпечити, щоб обрана база розподілу була економічно обґрунтованою з огляду на фактичні функції сторін контрольованої операції, використані активи, прийняті ризики та характер витрат, що розподіляються, відповідно до вимог статті 39 розділу І Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).