Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2026 р. № 5905/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

      Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію ( ) з урахуванням висновків, викладених у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2026 (справа № 160/24585/25), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Відповідно до інформації, наведеної у звернені, практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана із складністю (неоднозначністю) застосування норм Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають як наслідок використання рішень суду про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, внаслідок отриманого професійного захворювання або виробничої травми на підприємстві, яка відшкодовується підприємством на користь фізичної особи.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента, визначеного п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу, сума моральної шкоди, стягнута за рішенням суду з підприємства у зв’язку з ушкодженням здоров’я, отриманим внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, з урахуванням положення п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров’ю на виробництві?

2. Чи виникає у підприємства – роботодавця обов’язок податкового агента відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу у разі добровільного виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди на користь працівника, яка прямо пов’язана з ушкодженням здоров’я, отриманим під час виконання трудових обов’язків, з урахуванням того, що п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу передбачає звільнення таких сум від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров’ю на виробництві?

3. Чи має підприємство виконувати функції податкового агента та чи зобов’язане воно утримувати та перераховувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, якщо виплата моральної шкоди здійснюється не підприємством, а органом державної виконавчої служби у примусовому порядку шляхом списання коштів з рахунку підприємства, при цьому така шкода пов’язана з ушкодженням здоров’я працівника, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров’ю на виробництві?

4. Чи зобов’язане підприємство як податковий агент утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу у випадку, коли виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, здійснюється приватним виконавцем без безпосередньої участі підприємства у виплаті коштів, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров’ю на виробництві?

5. Чи зобов’язана фізична особа, яка отримала у примусовому порядку (через органи виконавчої служби чи приватного виконавця) суму моральної шкоди, стягнуту за рішенням суду з підприємства – роботодавця за ушкодження здоров’я, подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу та самостійно сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров’ю на виробництві?

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

Враховуючи викладене, під час застосування п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до обставин, наведених у зверненні Товариства, враховуються висновки судів у справі №160/24585/25, на виконання яких надається ця індивідуальна податкова консультація.

Питання оподаткування відповідних виплат та виконання функцій податкового агента врегульовано зазначеними положеннями Кодексу у взаємозв’язку зі ст. ст. 168, 179 та п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу з урахуванням правової природи виплат і фактичних обставин їх нарахування та виплати.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу зазначена консультація, надана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 та Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2026 (справа № 160/24585/25), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно ( ).