Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2026 р. № 5907/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення
(…) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи та займається виробництвом ювелірних виробів. У межах здійснення своєї діяльності платник податків купує у банківських установах банківське золото 999 проби у зливках із фізичною поставкою. Придбане платником податку – фізичною особою – підприємцем банківське золото буде використане як сировина для виробництва ювелірних виробів та в подальшому будуть реалізовані клієнтам.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право платник податків як фізична особа – підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи здійснювати операцію з купівлі банківських металів у банківських установах (999 проба у зливках) для його подальшого використання як сировини для виробництва ювелірних виробів, розраховуючись безпосередньо із власного підприємницького рахунку фізичної особи – підприємця?

2. Чи не вважатиметься така операція із купівлі банківських металів у банківських установах (999 проба у зливках) порушенням вимог п. 291.5 ст. 291 Кодексу щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування і, як наслідок, підставою для анулювання статусу платника єдиного податку та переходу на загальну систему оподаткування?

3. Які податкові наслідки виникають у платника податків, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, у разі купівлі банківських металів у банківських установах (999 проба у зливках) із власного підприємницького рахунку фізичної особи – підприємця?

4. Чи може платник податків для безпечного придбання банківських металів у банківських установах спочатку переказати кошти (дохід після сплати податків) із власного підприємницького рахунку на свій особистий рахунок фізичної особи (для власних потреб) і вже як фізична особа придбати банківські метали в банківських установах без будь-яких податкових наслідків та штрафних санкцій для платника податків як для фізичної особи – підприємця?

5. Чи може платник податків придбані банківські метали у банківських установах (999 проба у зливках), як фізична особа, безоплатно ввести у власний господарський обіг фізичної особи – підприємця згідно акту прийому – передачі для подальшого використання як сировини для виробництва ювелірних виробів? Які податкові наслідки для платника податків як для фізичної особи і як для фізичної особи – підприємця можуть бути при цьому? Який строк зберігання для фізичної особи первинних документів на придбання сировини для виробництва ювелірних виробів?

Щодо першого та четвертого питання

Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон № 637/97), зі змінами:

банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п. 13 ст. 1 Закону № 637/97);

видобуток дорогоцінних металів – це вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливим способами (п. 5 ст. 1 Закону № 637/97);

виробництво дорогоцінних металів – вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (п. 7 ст. 1 Закону № 637/97).

При цьому згідно з частиною четвертою ст. 14 Закону № 637/97 порядок торгівлі банківським металами встановлюється Національним банком України.

Так, відповідно до п.п. 2 п. 14 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 1 (далі – Положення), до операцій з торгівлі банківськими металами з фізичною поставкою належить продаж фізичним особа – резидентам і нерезидентами банківським металів за:

готівкові кошти в гривні;

безготівкові кошти в гривні з власних поточних рахунків цих фізичних осіб.

Крім того, відповідно до п. 12 Постанова Національного банку України  від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів), крім випадків:

1⁶) купівлі-продажу юридичними особами/фізичними особами - підприємцями банківських металів без фізичної поставки за безготівкові гривні за одночасного дотримання таких умов:

потреба в банківських металах обумовлена господарською діяльністю цих осіб у сфері виробництва ювелірних виробів;

юридичні особи/фізичні особи-підприємці розпочали здійснювати діяльність у сфері виробництва ювелірних виробів до 23 лютого 2022 року, що підтверджується відповідними документами;

1⁷) купівлі-продажу юридичними особами/фізичними особами-підприємцями банківських металів без фізичної поставки за безготівкові гривні за одночасного дотримання таких умов:

юридична особа/фізична особа-підприємець здійснює діяльність у сфері продажу (реалізації) ювелірних виробів;

обсяг купівлі банківських металів у гривневому еквіваленті в банку за один календарний місяць не перевищує 1/12 частини сукупного річного обсягу реалізованих ювелірних виробів у сфері роздрібної торгівлі за 2021 рік, що виражений у гривнях;

підставами для купівлі банківських металів є:

договір з юридичною особою/фізичною особою-підприємцем, яка здійснює господарську діяльність у сфері виробництва ювелірних виробів, умовами якого передбачено передавання банківських металів цій особі, - у перший календарний місяць звернення щодо купівлі банківських металів;

договір з юридичною особою/фізичною особою-підприємцем, яка здійснює господарську діяльність у сфері виробництва ювелірних виробів, умовами якого передбачено передавання банківських металів цій особі, та документ про фактичне передавання юридичній особі/фізичній особі-підприємцю, яка здійснює виробництво ювелірних виробів, банківських металів в обсязі не меншому за обсяг раніше куплених банківських металів за попередній період у межах одного календарного місяця - під час подальших звернень щодо купівлі банківських металів у кожному наступному календарному місяці;

інші документи, що підтверджують наявність підстав для купівлі банківських металів (подаються до банку разом із документами, зазначеними в абзацах п’ятому та шостому п.п. 1⁷ п. 12 Постанови № 18);

купівля банківських металів здійснюється через один банк за вибором юридичної особи/фізичної особи-підприємця. Зміну банку, що обслуговує ці операції, дозволяється проводити на підставі письмового звернення клієнта до банку, до якого переводиться на обслуговування клієнт, аналогічно до порядку зміни обслуговуючого банку, визначеного в п. 8 розділу I Положення № 5.

Статтею 64 Закону України від 30 червня 2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) передбачено відкриття банками та небанківськими надавачами платіжних послуг рахунків резидентам України, зокрема, фізичним особам – підприємцям.

Порядок відкриття надавачам платіжних послуг фізичним особам – підприємцям, визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162).

Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розділу 1 Інструкції № 162).

Згідно з п. 24 розділу 1 Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» та в п. 24 розділу I Інструкції № 162.

Враховуючи викладене, з питання правомірності придбання банківських металів фізичною особою – підприємцем за рахунок коштів, які обліковуються на рахунку, відкритому для здійснення підприємницької діяльності, а також з питання доцільності перерахування вказаних коштів на рахунок, відкритий для власних потреб з метою придбання банківських металів, доцільно звернутися до Національного банку України.

Щодо другого та третього питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

При цьому згідно з п.п. 4 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Враховуючи викладене нормами п.п. 4 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не встановлено обмежень щодо придбання банківських металів фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, у тому числі за рахунок коштів, які розміщені на рахунку, відкритому у надавачів платіжних послуг для підприємницької діяльності.

Щодо п’ятого питання

Відповідно до абзацу першого ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, та володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Статтею 320 ЦКУ передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи має право використовувати у своїй господарській діяльності банківські метали як сировину для виробництва ювелірних виробів, за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, незалежно від того, що зазначені банківські метали були придбані платником у статусі фізичної особи.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Кодексу встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст. 39, ст. 39², п. 141.4 ст. 141 Кодексу (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 Кодексу);

1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 Кодексу (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 Кодексу);

1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 Кодексу (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 Кодексу);

1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 Кодексу).

Таким чином, фізична особа з метою дотримання норм податкового законодавства має зберігати документи і відомості, які пов’язані з виникненням доходу (договори, акти виконаних робіт тощо) та відповідні платіжні і розрахункові документами, що підтверджують перерахування (сплату) податку до бюджету (платіжні інструкції, квитанції тощо).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.