Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2026 р. № 5915/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, статті 39² розділу І Кодексу та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Кодексу, у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні КУА повідомила, що здійснює управління активами венчурного корпоративного інвестиційного фонду (далі – КІФ), який планує набути 100 відсотків корпоративних прав іноземної юридичної особи, що відповідатиме критеріям контрольованої іноземної компанії (КІК) відповідно до статті 39² розділу І Кодексу.

У зв’язку з цим КУА просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи може скоригований прибуток КІК, визначений відповідно до статті 39² розділу І Кодексу, який не був фактично розподілений на користь КІФ та не призвів до виникнення у КІФ права власності на майно, грошові кошти чи майнові права, вважатися активом КІФ у розумінні Закону України від 5 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080) та Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2013 № 1753, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1689/24221 (далі – Положення № 1753)?

2. Чи підлягає такий скоригований прибуток включенню до складу активів КІФ при визначенні вартості його чистих активів відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування»?

3. Якщо КІФ є власником 100 відсотків корпоративних прав іноземної юридичної особи, яка відповідає критеріям КІК, чи підлягає скоригований прибуток такої КІК включенню до об’єкта оподаткування КІФ відповідно до статті 39² розділу І Кодексу у разі, якщо фактичного отримання коштів (дивідендів або іншого розподілу прибутку) не відбулося?

4. Якщо відповідь на третє питання є ствердною, чи підлягає скоригований прибуток КІК, включений до прибутку КІФ відповідно до статті 39² розділу І Кодексу, звільненню від оподаткування податком на прибуток відповідно до підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу?

5. Якщо скоригований прибуток КІК був включений до прибутку КІФ та врахований при визначенні об’єкта оподаткування відповідно до статті 39² розділу І Кодексу, чи підлягають оподаткуванню дивіденди, які в подальшому фактично виплачуються такою КІК на користь КІФ? У разі якщо такі дивіденди підлягають оподаткуванню, платник податків просить роз’яснити порядок застосування положень Кодексу щодо запобігання подвійному оподаткуванню доходу, який уже був врахований при оподаткуванні КІФ у складі скоригованого прибутку КІК.

6. Чи поширюються на КІФ як інститут спільного інвестування, який користується спеціальним режимом оподаткування відповідно до підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу, положення статті 39² розділу І Кодексу щодо КІК та обов’язки контролюючої особи, передбачені зазначеною статтею?

7. У разі якщо положення статті 39² розділу І Кодексу поширюються на КІФ, просимо надати роз’яснення щодо порядку виконання КІФ обов’язків контролюючої особи, а саме:

• чи виникає у КІФ обов’язок щодо подання повідомлення про набуття або припинення контролю над КІК;

• чи виникає у КІФ обов’язок щодо подання звіту про КІК та іншої звітності, передбаченої статтею 39² розділу І Кодексу;

• хто є належним суб’єктом виконання зазначених обов’язків у випадку, коли активами КІФ управляє КУА відповідно до Закону № 5080;

• чи впливає спеціальний режим оподаткування КІФ, передбачений підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу, на виконання обов’язків контролюючої особи, встановлених статтею 39² розділу І Кодексу?

Щодо питань 1– 4

Підпунктом 14.1.86 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що інститути спільного інвестування – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 8 Закону № 5080 визначено, що корпоративний фонд – це юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону № 5080 компанія з управління активами – господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Положення статті 39² розділу І Кодексу не встановлюють застосування окремих правил КІК до інституту спільного інвестування.

Підпунктом 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу визначено, що КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

Згідно з підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу встановлено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Згідно з підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток зокрема є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39² розділу І Кодексу.

Пунктом 39².2 статті 39² розділу I Кодексу встановлено особливості оподаткування прибутку КІК.

Так, відповідно до підпункту 39².2.1 пункту 39².2 статті 39² розділу I Кодексу визначено, що платником податку щодо прибутку КІК є контролююча особа.

Згідно з підпунктом 39².2.2. пункту 39².2 статті 39² розділу I Кодексу об’єктом оподаткування для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² розділу І Кодексу.

Зазначена частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III Кодексу.

Водночас пунктом 39².4 статті 39² розділу І Кодексу визначено підстави щодо звільнення від оподаткування прибутку КІК.

Підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу передбачено, що скоригований прибуток КІК не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 розділу ІII Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що КІК:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Для цілей цієї статті ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.

Відповідно до підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу, незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу, скоригований прибуток КІК не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду (підпункт 39².4.2.1 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу);

КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 39².4.2.2 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу);

КІК є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (підпункт 39².4.2.3 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу І Кодексу).

Згідно з підпунктом 39².4.3 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток такої КІК відповідно до положень підпункту 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² розділу I Кодексу.

Водночас підпунктом 39².4.4 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до положень підпунктів 39².4.1 або 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу та прийняти рішення про оподаткування прибутку КІК шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням Звіту.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування встановлено пунктом 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу.

Так, відповідно до положень підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Для цілей підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу під активами інститутів спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія).

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів визначає Закон № 5080, що спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Відповідно до статті 2 Закону № 5080 дія цього закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв’язку з утворенням та діяльністю суб’єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування.

Пунктами 1, 10, 13 частини першої статті 1 Закону № 5080 визначено:

активи інституту спільного інвестування – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії;

інститут спільного інвестування – корпоративний або пайовий фонд;

кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 1753 активи інституту спільного інвестування складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.

Відповідно до підпункту 59 пункту 4 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку» із змінами та доповненнями, питання встановлення вимог щодо складу та структури активів інституту спільного інвестування належить до компетенції Комісії.

Враховуючи викладене, дохід від операцій з активами КІФ відповідно до підпункту 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 розділу ІІІ Кодексу звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств.

З приводу належності скоригованого прибутку КІК до складу активів КІФ необхідно звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

Щодо питання 5

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з підпунктом 140.5.2 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на користь КІФ від КІК в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об’єкт оподаткування відповідно до підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Отже, Кодексом передбачено норми щодо уникнення подвійного оподаткування дивідендів, які виплачуються КІК на користь КІФ.

 

Щодо питань 6 – 7

Пунктом 39².5 статті 39² розділу І Кодексу встановлено вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.

Згідно з підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Відповідно до підпункту 39².5.4 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» підпункту 39².5.3 цього пункту. Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

Враховуючи викладене, у випадку набуття майнових прав на частку в активах іноземної юридичної особи, яка згідно з вимогами підпунктів 39².1.1 та 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу визнається КІК, КІФ як контролююча особа зобов’язаний подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік.

Підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу встановлено, що фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Вимоги цього підпункту не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підпунктом 39².4.2.2 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 цієї статті.

Форма Повідомлення та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Отже, у випадку набуття КІФ 100 відсотків корпоративних прав іноземної юридичної особи, яка відповідно до вимог підпунктів 39².1.1 та 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу визнається КІК, КІФ зобов’язаний згідно з підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу подати Повідомлення до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).