Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2026 р. № 5920/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

       Державна податкова служба України розглянула звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Товариство) від (вх. ДПС № від) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення, Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання (в контексті звернення) як проводити ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) при обміні (повернення) товару при продажу через сайт (інтернет торгівля)?

 

Перед наданням відповіді на поставлене питання слід зауважити, що відповідно до визначення наведеного у підпункті 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Отже, виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Водночас у зверненні Товариством жодним чином не розкрито суті господарських операцій, їх процесів (етапів), зокрема не описано способів: доставки товарів покупцям та особливостей розрахунків з покупцями при продажу товарів; повернення товарів покупцями, можливої участі контрагентів у правовідносинах купівлі-продажу товарів, що є ключовим для визначення кола обов’язків щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО / ПРРО).

Такий підхід Товариства до оформлення звернення унеможливлює надання вичерпної індивідуальної податкової консультації.

Оскільки питання Товариства не структуроване та містить синтаксичну конструкцію, суть якої не можливо зрозуміти в повному обсязі, з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його ключових та загальних положень.

Відповідь на питання

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним (далі –
Закон № 265), та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265, СГ сфери торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через РРО / ПРРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Водночас Закон № 265 не розглядає РРО / ПРРО як непов’язані між собою різні пристрої (програмно-технічні комплекси), а лише враховує особливості їх застосування. Нормативно-правові акти, що розробленні на виконання Закону № 265, однаково можуть бути застосовані як до РРО, так і до ПРРО в частині, яка окремо не регулює застосування конкретного виду реєстраторів.

Не є виключенням і порядки застосування РРО / ПРРО, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми, з видачею чека за формою № ФКЧ-2.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 розділу III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

У випадку неотримання або відмови від товарів покупцем, у випадку надсилання таких товарів за допомогою служб доставки, достатньо в режимі реєстрації продажу провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО / ПРРО, в якому такі товари ідентифіковані.

Також слід зазначити, що процес повернення товару та покупки нового помилково трактується Товариством, як обмін товарів з доплатою.

З точки зору податкового законодавства та Закону № 265 відбувається дві взаємопов’язані операції:

– повернення раніше придбаного споживачем товару;

– продаж товару обраного покупцем.

Таким чином, в наведених у зверненні обставинах Товариству необхідно проводити дві окремі операції: реєстрацію повернення раніше придбаного товару; продаж товару.

При цьому описані вище операції повинні бути проведенні з обов’язковим дотриманням вимог Закону № 265 та Порядку № 547 і супроводжуватися формуванням фіскальних чеків ФКЧ-2 та ФКЧ-1 відповідно до хронології їх здійснення.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.