Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2026 р. № 5923/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення … (далі – Заповідник) щодо надання індивідуальної податкової консультації в частині порядку уточнення податкових зобов’язань із земельного податку (далі – Податок) за 2024 рік та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненнях Заповідник інформує, що у 2024 році подавав податкові декларації з плати за землю та здійснював сплату податкових зобов’язань з Податку за земельні ділянки, які перебувають у його постійному користуванні (далі – Ділянки). При складанні податкових декларацій з плати за землю Заповідник керувався індивідуальною податковою консультацією ДПС від  ….2024 №  …/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК (далі – ІПК), яка була оскаржена Заповідником у суді (постанова Верховного Суду від  ...2026 у справі №  … (далі – Постанова у справі №  …)). Копія Постанови у справі №  … до звернення надана.

За порушення строків сплати самостійно задекларованих податкових зобов’язань з Податку за окремі податкові (звітні) періоди 2024 року до Заповідника застосовано штрафні санкції згідно з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями (далі – ППР), які були предметом розгляду у … окружному адміністративному суді, рішенням якого від  ...2025 у справі №  … залишено в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від  …2026 (далі – Рішення суду у справі №  …). Копія Рішення суду до звернення не надана.

Заповідник зазначає, що станом на дату звернення у зв’язку з відсутністю бюджетних асигнувань вказані вище нараховані суми штрафних санкцій Заповідником не сплачені.

Разом із цим Заповідник вказує на те, що відповідно до висновків Постанови у справі №  … Заповідник відповідає критеріям для застосування пільги зі сплати Податку, передбаченої підпунктом  282.1.4 пункту  282.1 статті  282 Кодексу, а кошти, отримані в результаті надання платних послуг від реалізації деревини згідно з Переліком платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду (далі  – Перелік послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  28  грудня 2000  року №  1913 (із  змінами) (далі  – Постанова №  1913), є власними коштами Заповідника, які вилученню не підлягають і використовуються для здійснення охорони території та об’єктів Заповідника, провадження природоохоронної діяльності та інше.

Заповідник просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Який порядок і строки подання Заповідником уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2024 рік на зменшення податкових зобов’язань з Податку з урахуванням Постанови №  … щодо застосування пільги, передбаченої підпунктом  282.1.4 пункту  282.1 статті  282 Кодексу ?

2. Чи вважатимуться уточнені на зменшення суми податкових зобов’язань з Податку за 2024 рік надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями ?

3. Який порядок передбачений Кодексом для подальшого обліку таких сум грошових зобов’язань в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) та їх використання, зокрема, чи будуть ці суми зараховані за рахунок погашення грошових зобов’язань податкового боргу з інших платежів або повернуті Заповіднику в порядку, встановленому у статті  43 Кодексу, у строки, передбачені пунктом  102.5 статті  102 Кодексу ?

4. У разі подання Заповідником уточнюючих податкових декларацій з плати за землю на зменшення самостійно задекларованих податкових зобов’язань з Податку за податковий (звітний) 2024 рік з нульовим показником цих сум, та які правові наслідки матимуть місце внаслідок нарахованих штрафних санкцій у разі якщо Рішенням суду у справі №  … прийняті контролюючим органом ППР залишено в силі ?

5. Чи підлягатимуть у такому випадку сплаті вказані вище штрафні санкції та їх подальший облік в ІКП, а якщо не підлягатимуть, то який передбачений порядок Кодексу їх коригування в ІКП ?

Щодо питання  1.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт  1.1 статті  1 Кодексу).

У пункті  49.2 статті  49 Кодексу передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Разом із цим Кодексом передбачено підстави та порядок внесення змін до податкової звітності. За наявності підстав та за умови додержання вимог статті  50 Кодексу платник податків має право вносити такі зміни до податкової звітності, з урахуванням строків давності, встановлених статтею  102 Кодексу.

Відповідно до Кодексу скористатися звільненням від сплати Податку мають право, зокрема, заклади науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (підпункт  282.1.4 пункту  282.1 статті  282 Кодексу).

Предметом розгляду у Постанові у справі №  … було право застосування Заповідником як науковою установою пільги за сплати Податку за Ділянки, згідно з висновками якої сам по собі факт наявності у бюджетної установи власних надходжень не свідчить про те, що така установа не утримується повністю за рахунок державного або місцевого бюджету.

Право скористатися пільгою зі сплати Податку, встановленою у підпункті  282.1.4 пункту  282.1 статті  282 Кодексу, у Заповідника у разі дотримання вимог Постанови №  1913, в тому числі щодо передбачених у Переліку послуг вимог з додержання режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду відповідно до статей  17 – 19 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Положення про Заповідник; включення власних надходжень, які мають цільове спрямування, до спеціального фонду бюджету.

Зокрема це стосується дотримання вимог щодо додержання режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду в частині послуг, визначених у пункті  12 розділу  ІІ Переліку послуг, зокрема, що проведення різних видів рубок лісу на території буферної зони, антропогенних ландшафтів та регульованого заповідного режиму, крім заповідної зони території Заповідника.

Заповідник має право у порядку і строки, визначені у статті  50 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею  102 Кодексу, уточнити раніше задекларовані податкові зобов’язань з Податку шляхом подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за формою чинною на час їх подання.

Щодо питань  2, 3, 5.

Відповідно до підпункту  14.1.39 пункту  14.1 статті  14 Кодексу грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначені у статті  43 Кодексу.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом (підпункт  14.1.175 пункт  14.1 статті  14 Кодексу).

Порядок ведення ІКП, відображення сум надходжень платежів, оперативний облік сум нарахувань, визначених самостійно платниками та податковими органами, а також правила ведення оперативного обліку надміру сплачених грошових зобов’язань, встановлено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 (із змінами) (далі – Порядок № 5).

У розділі І Порядку № 5 визначено, що ІКП – форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами інформаційно-комунікаційної системи (далі – ІКС ДПС), у тому числі податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, даних Державної казначейської служби України про надходження платежів. Інформація в ІКП ґрунтується на показниках первинних документів, оброблених ІКС ДПС.

Первинний документ – оброблений засобами ІКС ДПС та/або зареєстрований у податковому органі документ в електронній чи паперовій формі, у тому числі складений платником з метою виконання податкового обов’язку.

Первинними показниками оперативного обліку є показники, що містяться у первинних документах, які засобами ІКС ДПС за встановленими алгоритмами та правилами обробляються та фіксуються в ІКП спеціальним кодом. Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП облікових показників.

Облікова операція – дія в ІКП, яка призводить до утворення або зміни облікових показників.

Обліковий показник – показник, який автоматично утворюється або змінюється в ІКП у результаті застосування облікової операції до первинного показника оперативного обліку. Обліковий показник характеризує стан розрахунків платника з бюджетом та/або фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (надміру сплачені грошові зобов’язання та суми платежів, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, податковий борг, нарахована / сплачена пеня, залишок заявлених та невідшкодованих сум бюджетного відшкодування, надміру сплачені суми єдиного внеску, заборгованість (недоїмка) з єдиного внеску тощо).

Отже, обліковий показник щодо надміру сплаченого грошового зобов’язання автоматично утворюється засобами ІКС ДПС у результаті застосування облікової операції до первинного показника оперативного обліку, у тому числі щодо зменшення податкових зобов’язань, самостійно визначених платником у податковій звітності.

Відповідно до пункту  87.1 статті  87 Кодексу надміру сплачені платежі є одним з джерел самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків.

Так, сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з відповідного платежу може бути здійснено:

за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 ¹ статті 43 Кодексу тощо.

Тобто у разі сплати Заповідником сум грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з Податку або подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю, то рознесення платежів та / або даних податкової звітності відображаються в ІКП з використанням первинних показників оперативного обліку у хронологічному порядку за датою зарахування.

Щодо питання  4.

У зазначеному Рішенні суду у справі №  …, яке набрало законної сили 02.02.2025, предметом судового розгляду були ППР про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов'язань із земельного податку.

Згідно з висновками вказаного Рішення суду самостійно задекларовані відповідно до пункту 54.1 статті  54 Кодексу зобов’язання є узгодженими та підлягають сплаті у строки, визначені пунктом  287.3 статті  287 Кодексу.

Водночас зазначена Постанова у справі №  …. стосувалася правомірності ІПК і не містить висновку щодо скасування конкретних ППР про застосування штрафних санкцій.

У разі встановлення за результатами розгляду конкретних обставин, що за відповідний податковий період платник мав право на пільгу та, відповідно, не мав обов’язку сплачувати відповідну суму Податку, питання правомірності нарахованих на таку суму штрафних санкцій має вирішуватися з урахуванням фактичної наявності податкового зобов’язання та положень статті  124 Кодексу.

З огляду на викладене, питання щодо скасування штрафних санкцій не може вирішуватися виключно з посиланням на Постанову у справі №  …. без дослідження підстав виникнення відповідних податкових зобов'язань та обставин їх декларування і сплати.

Враховуючи те, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові до виконання всіма особами на всій території України (стаття  129 Конституції України, стаття  13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), то залишені в силі Рішенням суду у справі №  … ППР щодо нарахованих сум штрафних санкцій підлягають сплаті Заповідником у повному обсязі.

Додатково повідомляємо, що для врегулювання питання щодо відображених сум Податку в ІКП, Заповіднику доцільно звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження Ділянок.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт  52.2 статті  52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.