Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2026 р. № 5928/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є контролюючою особою (100%) іноземної юридичної компанії, зареєстрованої відповідно до законодавства Естонії.

У квітні 2026 року фізичною особою було подано звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) за 2025 рік по вказаній компанії в якому відображено звільнення від оподаткування (розрахунок скоригованого прибутку не здійснено), оскільки загальний сукупний дохід не перевищує 2 мільйонів євро.

У липні 2026 року фізичній особі було виплачено прибуток естонської компанії за 2025 рік одночасно зі сплатою корпоративного податку в Естонії (що підтверджено апостильованою податковою довідкою з Естонії).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право фізична особа зарахувати податок, сплачений в Естонії, на підставі положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Естонією, вказавши його в рядку 7 Додатку КІК до Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларації) при умові, що разом з уточнюючим Звітом про КІК за 2025 рік фізичною особою буде подано заяву про добровільну відмову від звільнення від оподаткування прибутку цієї контрольованої іноземної компанії (далі – КІК)?

2. Чи підлягає при цьому заповненню пункт 30 Звіту про КІК при поданні Звіту про КІК за 2025 рік щодо КІК?

3. Чи відобразивши таким чином виплату і оподаткування прибутку естонської компанії (через розрахунок скоригованого прибутку і Додаток КІК) і зазначивши його в рядку 10.14 Декларації, фізичній особі не потрібно його повторно оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і військовим збором як дивіденди з відображенням у рядку 10.10?

Щодо питань першого - третього

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1статті 39² розділу I Кодексу).

Підпунктом 39².1.2. пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Пунктом 39².2 статті 39² розділу І Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК.

Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² розділу І Кодексу.

Умови звільнення від оподаткування прибутку КІК регламентовано пунктом 39².4 статті 39² розділу I Кодексу.

Підпунктом 39².4.4 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до положень підпункту 39².4.1 або 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу та прийняти рішення про оподаткування прибутку КІК шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням Звіту про КІК.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК, зокрема:

підпунктом 39².5.1 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року;

підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Підпунктом 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу визначений перелік показників (інформації), що мають бути включені до Звіту.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

Форма Звіту про КІК передбачає, зокрема, заповнення граф у відповідності до переліку показників, визначених підпунктом 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу.

Відповідно до пункту 30 розділу ІІ Порядку у графі 30 Звіту зазначається сума прибутку КІК, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи.

Зазначена частина прибутку КІК включається, зокрема, до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 Кодексу платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень статті 39² Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Згідно з підпунктом 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу (підпункт 170.13.2.1 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу (підпункт 170.13.2.2 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (підпункт 170.13.2.3 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу).

Відповідно до підпункту 170.13.2.4 підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 Кодексу сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення Декларації (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними.

Відповідно до пункту 9 Інструкції Додаток КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку КІК» (далі – Додаток КІК) до Декларації заповнюється платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо КІК відповідно до статті 39² розділу I Кодексу.

Додаток КІК заповнюється окремо щодо кожної КІК.

У разі заповнення рядка 7 розділу II «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору» платник податків має право скористатися зменшенням суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого) на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, у тому числі податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК, за умови документального підтвердження фактичної сплати такого податку. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

Таким чином, платник податку може зменшити суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті зі скоригованого прибутку КІК, розрахованого згідно статті 39² розділу I Кодексу на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, у тому числі податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК, за умови документального підтвердження фактичної сплати такого податку.

У разі відображення суми розподіленого прибутку КІК у складі скоригованого прибутку КІК у рядку 10.14 Декларації така сума окремому відображенню у рядку 10.10 цієї Декларації не підлягає.

Водночас, варто зазначити, що кожен конкретний випадок практичного застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.