Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2026 р. № 5935/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС, щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні товарів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює придбання та постачання товарів, зокрема товарів, які класифікуються за кодом 8806 згідно з УКТ ЗЕД.

Постачання зазначених товарів здійснюється:

- безпосередньо Збройним Силам України, зокрема військовим частинам:

- покупцям, у договорах з якими зазначено, що кінцевими споживачами (отримувачами) товарів є Збройні Сили України;

- у межах виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції Товариства з постачання товарів, які класифікуються за кодом 8806 згідно з УКТ ЗЕД, якщо безпосереднім покупцем є інше підприємство, але згідно з умовами договору кінцевим споживачем (отримувачем) товарів визначено Збройні Сили України, зокрема військову частину, або якщо постачання здійснюється в межах державного контракту (договору) з оборонних закупівель?

2) у разі застосування звільнення відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, чи виникає обов’язок нарахування «компенсуючи» податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та складання податкової накладної на умовний продаж?

3) щодо порядку обліку сум «вхідного» ПДВ та їх включення до собівартості товарів;

3.1) чи виникає у Товариства обов’язок нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ за товарами, роботами та послугами, придбаними з ПДВ і використаними в таких звільнених операціях?

3.2) у разі якщо такий обов’язок виникає, чи має право Товариство включити суму нарахованих компенсуючих податкових з ПДВ до первісної вартості (собівартості) товарів, для постачання яких були придбані відповідні товари, роботи та послуги?

3.3) чи є сума ПДВ, нарахована відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, сумою непрямого податку, яка не відшкодовується підприємству, у розумінні пункту 9 НП (С) БО 9 «Запаси», та чи підлягає вона включенню до первісної вартості запасів?

3.4) чи повинна сума вхідного ПДВ, за якою нараховано «компенсуючі» податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, бути виключена зі складу податкового кредиту та включена до собівартості товарів, чи вона залишається у складі податкового кредиту, а нараховані податкові зобов’язання відображаються окремо?

3.5) чи залежить порядок бухгалтерського обліку таких сум від того, чи були відповідні товари, роботи придбані безпосередньо для здійснення звільнення звільнених операцій, чи спочатку придбані для оподатковуваних операцій, а згодом використані у звільнених операціях?

3.6) щодо порядку бухгалтерського та податкового обліку сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів, робіт та послуг, які використовуються для виконання державних контрактів і постачання товарів кінцевому отримувачу – Збройним Силам України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808):

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники – суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо у договорі купівлі-продажу між Товариством та безпосереднім покупцем іншим підприємством буде зафіксовано, що кінцевим отримувачем товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8807 є суб’єкти, які визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, зокрема військова частина, та такі товари належать до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК, то операції з постачання таких товарів, визначені у вказаному договорі купівлі-продажу, будуть звільнятися від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ на всіх етапах постачання.

Щодо питання 2

Якщо операції Товариства з постачання товарів оборонного призначення підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, у Товариства не виникатиме.

Щодо питання 3 (3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6)

Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення особою, якій здійснюється постачання товарів/послуг, до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг у особи, яка здійснює таке постачання - платника ПДВ, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги.

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця (отримувача) товарів/послуг на підставі складеної постачальником з дотриманням норм податкового законодавства податкової накладної за операцією з постачання таких товарів/послуг та зареєстрованої в ЄРПН, дані якої відповідають первинним документам, складеним за такою операцією, незалежно від того, для яких цілей придбані такі товари/послуги платником податку та ким здійснюється оплата таких товарів/послуг.

Якщо придбані Товариством з ПДВ товари/послуги/роботи, необоротні активи були призначені виключно для використання або почали використовуватися в операціях, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то за такими придбаними з ПДВ товарами/послугами, необоротними активами обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, не виникає.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питань, пов’язаних з віднесенням у бухгалтерському обліку до складу витрат, виробничої собівартості, та ціни продукції або включення до вартості продукції сум ПДВ доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Додатково ДПС інформує, що правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).