Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. (…) як фізична особа – підприємець з (…)2001 та як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – з (…)2002.
Крім того, платник податків має також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від (…)2002 № (…), видане на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перебуває на обліку в Раді адвокатів міста (…). Адвокатська діяльність здійснюється індивідуально.
Протягом 2025 року доходи від провадження адвокатської діяльності, у тому числі у вигляді гонорару у розумінні ст. 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076), не отримувалися.
(…) 2026 року на поточний рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, у безготівковій формі надійшли кошти у сумі
(…) грн від фізичної з призначенням платежу «За юридичні послуги».
Кошти отримано за надання правової консультації. Зазначену суму платник податків планує включити до доходу платника єдиного податку у податковій декларації за три квартали 2026 року, граничний строк подання якої настає у листопаді 2026 року.
Крім того, у 2026 році платником укладено договори про надання правничої допомоги, за якими до кінця 2026 року можливе отримання гонорару у розумінні ст. 30 Закону № 5076. Розрахунки за такими договорами, а також за договорами про надання юридичних послуг, не пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності, фізична особа - підприємець має намір здійснювати виключно у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності.
Заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» для встановлення ознаки провадження незалежної професійної діяльності до контролюючого органу не подавав, довідки за формою № 34-ОПП не отримував. На обліку як платник єдиного внеску перебуває виключно як фізична особа – підприємець і сплачує єдиний внесок за себе в цій якості. Заяву за формою № 1-ЄСВ як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не подавав.
Листом Головного управління ДПС у м. (…) від (…) № (…) «Про порядок обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокат)» Головне управління ДПС у м. (…) з посиланням на лист Національної асоціації адвокатів України від (…)2025 № (…) повідомило про необхідність подати документи відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588) для встановлення ознаки провадження незалежної професійної діяльності. Строку виконання зазначений лист не містить.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є діяльність у сфері права (код КВЕД 69.10), зазначена у реєстрі платників єдиного податку, та адвокатська діяльність, яку платник податків здійснює індивідуально на підставі свідоцтва від (…) № (…), одним і тим самим видом діяльності для цілей п. 65.9 ст. 65 Кодексу, п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588 та частини п’ятої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464)?
2. Чи звільняється дохід ((…) грн), отриманий як фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи в межах виду діяльності за кодом КВЕД 69.10 та оподаткований єдиним податком згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, - чи такий дохід підлягає оподаткуванню за правилами ст. 178 Кодексу як дохід від провадження незалежної професійної діяльності? Чи впливає на відповідь та обставина, що надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань віднесено п. 1 частини першої ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності? Чи є відповідь на це питання іншою, якщо кошти буде отримано як гонорар за договором про надання правничої допомоги, укладеним відповідно до ст. 26 Закону № 5076?
3. У який спосіб належить вести облік доходів у разі отримання протягом одного податкового (звітного) періоду як доходів від підприємницької діяльності, так і доходів, які контролюючий орган кваліфікує як доходи від провадження незалежної професійної діяльності: чи достатньо обліку, передбаченого п. 296.1 ст. 296 Кодексу, чи необхідно додатково вести облік доходів і витрат згідно з п. 178.6 ст. 178 Кодексу, і за яким критерієм такі доходи підлягають розмежуванню?
4. Чи виникає обов’язок подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи згідно з п. 178.4 ст. 178 Кодексу: а) за податковий (звітний) рік, у якому доходів від провадження незалежної професійної діяльності не отримано; б) за податковий (звітний) рік, у якому такі доходи отримано, - і чи подається у цьому разі така декларація одночасно з податковою декларацією платника єдиного податку?
5. Чи є отримання доходу від провадження адвокатської діяльності підставою для обов’язкового переходу на сплату інших податків і зборів згідно з п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу як за здійснення виду діяльності, не зазначеного у реєстрі платників єдиного податку, з урахуванням того, що вид діяльності за кодом КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права» до такого реєстру внесено?
6. Чи звільняється від сплати за себе єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, на підставі частини п’ятої ст. 4 Закону № 2464 за умови сплати єдиного внеску за себе як фізичною особою – підприємцем, і чи виникає обов’язок сплачувати єдиний внесок за двома підставами (за пунктами 4 і 5 частини першої ст.4 Закону № 2464)?
7. Чи впливає на застосування частини п’ятої ст. 4 Закону № 2464 та обставина, що як фізична особа – підприємець провадить декілька видів діяльності, тоді як адвокатська діяльність за змістом збігається лише з одним із них (КВЕД 69.10), - тобто чи означає вжите у цій нормі формулювання «одного виду діяльності» вимогу збігу виду діяльності, що провадиться як незалежна професійна, з видом діяльності, зазначеним у реєстрі платників єдиного податку, чи вимогу провадження фізичною особою – підприємцем виключно одного виду діяльності?
8. Чи є встановлення контролюючим органом ознаки провадження незалежної професійної діяльності на підставі абзацу третього п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку№ 1588 (за відомостями Національної асоціації адвокатів України) підставою для взяття на облік як платника єдиного внеску – особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та для нарахування єдиного внеску в цій якості за відсутності поданої заяви за формою № 1-ЄСВ?
9. Який строк і на підставі якої норми Кодексу або Порядку № 1588 зобов’язаний подати заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни», якщо свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане 17.07.2002, змін до нього не вносилося, а на обліку як фізична особа – підприємець перебуває з 19.12.2001, та які правові наслідки неподання такої заяви за наявності у контролюючого органу відомостей, зазначених у останньому абзаці фактичних обставин?
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом № 5076, ст. 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.
Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша ст. 13 Закону № 5076).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це діяльність, зокрема, адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем.
Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.
При цьому фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки
з бюджетом.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 Кодексу.
Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно з ст. 65 Кодексу (п. 178.1 ст. 178 Кодексу).
Відповідно до п. 178.2 ст. 178 Кодексу доходи громадян, отримані від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 Кодексу (18 відсотків).
Згідно з п. 178.4 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
При цьому форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами (далі – Наказ № 859).
Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до кладу єдиного податку (п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 Кодексу).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 296.1 ст. 296 Кодексу).
Фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають податкову декларацію платника єдиного податку за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами (далі – Наказ № 578).
Щодо першого питання
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, зі змінами та доповненнями, (далі – Наказ № 457).
Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.
КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків.
Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абзаци восьмий, десятий п. 1 КВЕД ДК 009:2010).
При цьому наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.
Враховуючи викладене, для отримання більш детальної інформації з питання визначення КВЕД ДК 009:2010 доцільно звернутися до Державної служби статистики України.
Щодо другого питання
У разі якщо юридичні послуги надавалися Вами як адвокатом, тобто в межах провадження незалежної адвокатської діяльності, то дохід у вигляді отриманих коштів (гонорару) включається до Вашого доходу та оподатковується відповідно до положень ст. 178 Кодексу.
Разом з тим, якщо зазначені послуги надавалися Вами як фізичною особою – підприємцем (юристом), то дохід у вигляді отриманих коштів включається до доходу платника єдиного податку та оподатковується відповідно до положень главою 1 розділу XIV Кодексу.
Щодо третього питання
Облік доходів та витрат, отриманих від незалежної професійної діяльності, ведеться за типовою формою, а облік доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, ведеться у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Щодо четвертого та п’ятого питання
За результатами звітного року платник податку подає дві податкові декларації:
декларацію про майновий стан і доходи, затверджену Наказом № 859, з додатком Ф2, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності (подає до 1 травня року, що настає за звітним, та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня року, що настає за звітним).
Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатка (п. 2 розд. II Інструкції).
Разом з тим, п. 49.2 ст. 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Отже, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду не отримувався дохід від такої діяльності і не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то обов’язку подання Декларації, у тому числі додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.
Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то така особа зобов’язана подати Декларацію та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу;
декларацію платника єдиного податку за формою, затверджену Наказом № 578, для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності (третя група – подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу, та сплачує єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації).
Крім того, доходи, отримані від провадження незалежної професійної діяльності (18 відсотків) та від здійснення підприємницької діяльності як платника єдиного податку третьої групи (5 відсотків) оподатковуються окремо.
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування подають податкову декларацію платника єдиного податку за формою, затвердженою Наказом № 578.
Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Щодо п’ятого питання
Відповідно до п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Таким чином, оскільки адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю і не може здійснюватися в межах підприємницької діяльності, тобто положення глави 1 розділу XIV Кодексу не поширюються на незалежну професійну діяльність, то відсутні законодавчі підстави для переходу Вами на сплату інших податків і зборів за умови дотримання усіх інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.
Щодо шостого та сьомого питань
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом № 2464.
Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:
фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску є:
для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464);
для особи, які провадять незалежну професійну діяльність платників, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Водночас частиною п'ятою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
Таким чином, особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.
Одночасно зауважуємо, що адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем в рамках підприємницької діяльності.
Щодо восьмого та дев’ятого питань.
Згідно з п. 65.2 ст. 65 Кодексу облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, Згідно з п. 65.5 ст. 65 Кодексу та ст. 5 Закону № 2464 взяття на облік фізичних осіб, які мають намір проводити незалежну професійну діяльність, здійснюється у контролюючих органах за місцем постійного проживання таких осіб у день отримання від них відповідної заяви та документів.
Порядок взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, встановлений п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588 та розділом ІІІ Порядку № 1162.
Згідно з п.п. 1 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588 та розділу ІІІ Порядку № 1162 для взяття на облік фізична особа, яка провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8);
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;
заяву за формою № 1-ЄСВ.
Заява за ф. № 5-ОПП, заява за ф. № 1-ЄСВ та копії документів можуть бути подані засобами електронної комунікації в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа проводить незалежну професійну діяльність, така особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (п. 65.9 ст. 65 Кодексу).
У такому разі фізична особа – підприємець зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяви за ф. № 5-ОПП, за ф. № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни», та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах встановлена ст.117 Кодексу.
Згідно з п. 117.1 ст. 117 Кодексу неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, який визначав окремі особливості зупинення перебігу строків, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) заяв за формами № 20- ОПП, № 1- ОПП, № 5- ОПП, № 1-ОПН) не застосовувалася.
Разом з тим у зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», зокрема, внесено зміни до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, з 01.08.2023 відповідальність
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60