Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2026 р. № 5941/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Підприємець у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку 2 групи (ставка 20%), здійснює виготовлення та продаж товарів (як оптовий, так і роздрібний) через мережу Інтернет. Оплата за товари може здійснюватися різними способами, у тому числі шляхом попередньої оплати на поточний рахунок Підприємця за реквізитами у форматі IBAN з подальшою оплатою залишку вартості товару через оператора поштового зв’язку.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернувся до податкового органу із такими запитанням:

1. Чи має право Підприємець при продажу товару загальною вартістю 2000 грн, якщо 500 грн попередньої оплати отримано безпосередньо на поточний рахунок Підприємця за реквізитами у форматі IBAN за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (інтернет-банкінг), а залишок 1500 грн отримується через платіжний сервіс НАЗВА як післяплата, сформувати один фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек), форма та зміст якого визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом


Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, на повну вартість товару – 2000 грн, у якому зазначити два засоби оплати (без зазначення, що це переплата/післяплата), а саме: 500 грн – «Інтернет-банкінг» та 1500 грн – «НАЗВА», з відображенням відповідних сум у реквізитах фіскального чека?

2. Чи вважатиметься такий один фіскальний чек належним виконанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

3. Чи повинен Підприємець у такому випадку формувати два окремі фіскальні чеки – окремо на операцію, пов’язану з отриманням передплати, та окремо на операцію з отримання післяплати через НАЗВА, незважаючи на те, що попередня оплата у розмірі 500 грн була здійснена безпосередньо на поточний рахунок Підприємця за реквізитами IBAN за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (інтернет-банкінг)?

4. Якщо формування одного фіскального чека на повну вартість товару із зазначенням двох засобів оплати допускається, то яким саме чином у такому чеку повинні бути відображені суми 500 грн та 1500 грн, а також інформація про попередню оплату та післяплату?

5. Якщо формування одного чека у зазначеному випадку не допускається, прошу надати роз’яснення щодо порядку та моменту формування кожного фіскального чека, зокрема щодо зазначення у фіскальному чеку суми попередньої оплати, залишку до сплати, повної вартості товару та засобу оплати через НАЗВА.

Щодо питань 1 – 4

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО / ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, зобов’язані, зокрема:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

При цьому пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 3 повідомляємо, що Підприємець не зобов’язаний проводити через РРО / ПРРО розрахунки за товари (послуги), які здійснені через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), та відповідно Підприємець не зобов’язаний формувати та надавати покупцям фіскальні чеки за таким способом розрахунку.

Водночас, у випадку прийняття Підприємцем рішення про необхідність фіскалізації таких операцій, то такі дії Підприємця не призводитимуть до порушення вимог Закону № 265.

З урахуванням того, що обов’язковість формування та надання покупцям фіскальних чеків за розрахунками, які здійснені у його випадку за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (інтернет-банкінг) є рішенням самого Підприємця, то другий чек, який ним формується (в контексті звернення) і є тим самим одним фіскальним чеком, про можливість формування та законність якого запитується у питаннях 1 – 4 звернення.

У описаній у зверненні ситуації для належного виконання вимог Закону № 265 Підприємцю достатньо сформувати один фіскальний чек (другий чек в контексті звернення) у межах якого має відбутись остаточний розрахунок і вручення товару покупцю і такий фіскальний чек має, зокрема, містити повну номенклатуру товару (послуги), де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.

Щодо питання 4

Отримані Підприємцем суми авансу 500 грн та остаточного розрахунку 1500 грн, а також інформація про попередню оплату та післяплату, мають відображатись у фіскальному чеку шляхом заповнення його рядків 18 та 19.

Так, у рядку 18 фіскального чека слід вказати форму оплати «БЕЗГОТІВКОВА», суму коштів за операцією «1500» та валюту операції «грн», а у рядку 19 можна зазначити «Відстрочення розрахунку через «Назва надавача платіжних послуг, системи тощо»».

При цьому звертаємо увагу, що вказаний вище спосіб заповнення рядка 19 фіскального чека є примірним та не може формалізуватися контролюючими органами, оскільки платник податків має право на власний розсуд зазначати «Засіб оплати», який він створив (використовує) та фактично застосовує під час проведення розрахунків.

Відомості про отримані раніше Підприємцем суми авансу через банківські системи дистанційного обслуговування (інтернет-банкінг) у розмірі 500 грн можна вказати в полях для коментарів, зокрема до рядка 18 чи 19 фіскального чека.

Додатково, в контексті питання 1, звертаємо увагу, що не зазначення у фіскальних чеках інформації щодо авансів, переплат, відстрочень / розстрочень розрахунків, тощо не розкриває суті здійсненої операції.

Також фіскальні чеки, у яких не зазначено описаної вище інформації, можуть слугувати для покупця документами про підтвердження факту оплати товарів, а не документами на підставі яких у них виникають обов’язки щодо сплати відповідних сум коштів.

Щодо питання 5

Зміст питання 5 містить умову, яка виключає надання відповіді на нього, за умови отримання позитивної відповіді на питання 4, а тому відповідь на питання 5 не надається.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.