Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2026 р. № 5944/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні платник податків є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі товарами через мережу Інтернет (КВЕД 47.91).

Під час ведення діяльності оплата за товари приймається різними способами через логістичні компанії та платіжні сервіси, зокрема через маркетплейс Rozetka. Отримання коштів від покупців здійснюється через небанківського надавача платіжних послуг – ТОВ « » (платіжне рішення RozetkaPay).

Покупці оплачують товар одним із двох способів.

У першому випадку – онлайн на сайті продавця (інтернет-еквайринг, у тому числі Apple Pay / Google Pay):

оплата ініціюється покупцем на сайті продавця або маркетплейса, і фіскальний чек формується продавцем у момент продажу.

У другому випадку - при отриманні товару у відділенні (точці видачі), готівкою чи карткою через POS-термінал такого оператора: кошти від покупця приймає безпосередньо оператор (небанківський надавач платіжних послуг), а не продавець.

В обох випадках кошти згодом переказуються на поточний рахунок фізичної особи – підприємця зазначеним надавачем платіжних послуг єдиним (консолідованим) переказом, у якому оплати, здійснені різними способами, об’єднані в одній сумі та зараховуються на наступний робочий день після проведення платежу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи правильним є висновок, що у разі надходження на поточний рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного (консолідованого) переказу від небанківського надавача платіжних послуг (RozetkaPay / ТОВ « »), який об’єднує оплати покупців, здійснені різними способами, дата отримання доходу за п. 292.6 ст. 292 Кодексу визначається окремо за кожною операцією залежно від того, здійснена оплата онлайн на сайті продавця чи при отриманні товару у відділенні (точці видачі) оператора, а саме: для оплат, здійснених покупцем онлайн на сайті продавця (інтернет-еквайринг, у тому числі Apple Pay / Google Pay), із формуванням продавцем фіскального чека реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у момент продажу, - за датою, зазначеною у фіскальному (касовому) чеку (з урахуванням листа Міністерства фінансів України від та листів ДПС );

для оплат, здійснених покупцем при отриманні товару у відділенні (точці видачі) оператора – незалежно від того, готівкою чи карткою через POS-термінал такого оператора, - з подальшим переказом коштів небанківським надавачем платіжних послуг на поточний рахунок продавця, - за датою зарахування коштів на рахунок платника (з урахуванням наданої мені індивідуальної податкової консультації)?

2. Якщо висновок, викладений у Запитанні 1, є помилковим, - яку єдину дату слід вважати датою отримання доходу для всієї суми консолідованого переказу та на підставі яких норм Кодексу, з урахуванням того, що окремі складові такого переказу мають різний спосіб оплати покупцем і різний момент формування розрахункового документа (фіскального чека)?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо першого та другого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Згідно з п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» зі змінами (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб (далі – ЕПЗ) – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Відповідно до п. 56 частини першої ст. 1 Закону № 1591 платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Крім того, загальні вимоги, зокрема, до порядку здійснення здійснення операцій з використанням ЕПЗ, визначені постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі – Положення № 164).

Згідно з п.п. 24 п. 3 розділу 1 Положення № 164 платіжна операція – це дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Стаття 2 Закону № 265 визначає терміни, які вживаються у наступному значенні:

розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (абзац шостий ст. 2 Закону № 265);

розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (абзац дев’ятнадцятий ст. 2 Закону № 265).

Тобто, виходячи із змісту визначень, у разі використання РРО/ПРРО підтвердженням факту продажу товарів та отримання коштів є розрахунковий документ, зокрема, касовий чек.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення розрахунків суб’єктами господарювання – фізичними особами – підприємцями за допомогою РОS терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.

При цьому, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює продаж товарів оплата за який здійснюється при отриманні покупцем такого товару шляхом переказу коштів небанківським надавачем платіжних послуг, зокрема з використанням платіжних систем / сервісів такого надавача платіжних послуг (NovaPay, WayForPay та RozetkaPay тощо), то датою отримання доходу платника єдиного податку є дата зарахування коштів на рахунок такого платника.

Зауважуємо, що зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної політики з адміністрування податків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

___________________________________________________________________________________________________________Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.