Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2026 р. № 5948/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення ( ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму звернені повідомила, що є фізичною особою -підприємцем на спрощеній системі оподаткування другої групи за ставкою єдиного податку 20 відсотків та займається виготовленням і продажем товарів (як оптовий, так і роздрібний) через мережу Інтернет.

Оплата за товари здійснюється покупцями різними способами, а саме:

шляхом перерахування коштів на поточний рахунок фізичної особи-підприємця за реквізитами IBAN;

шляхом післяплати через оператора поштового зв'язку;

шляхом оплати банківською карткою по посиланню, який попередньо був сформований в програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО), Чекбокс ( інтернет-еквайринг).

Продаж товарів у стаціонарних торговельних об'єктах не здійснюється. Розрахунки через POS-термінал відсутні.

При оплаті товару за допомогою посилання покупець здійснює оплату, наприклад, 15 вересня. У цей же день ПРРО автоматично формується та надається покупцю фіскальний чек. Водночас кошти від еквайра зарахуються на поточний рахунок фізичної особи – підприємця лише 16 вересня, тобто наступного банківського дня.

Згідно з п. 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику у грошовій формі.

Разом із тим у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС містяться роз'яснення щодо підрахунку доходу для фізичної особи-підприємця на спрощеній системі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій із використанням інтернет-еквайрингу, що викликає неоднозначне розуміння щодо визначення дати отримання доходу для цілей обліку платника єдиного податку.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Яка дата є датою отримання доходу фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи при оплаті товару через інтернет-еквайринг:

- дата здійснення покупцем оплати та формування фіскального чека ПРРО;

- чи дата фактичного зарахування коштів еквайєром на поточний рахунок фізичної особи – підприємця?

2. Якщо дата формування фіскального чека та дата фактичного зарахування коштів на поточний рахунок не збігаються, яку саме дату необхідно відображати у Книзі обліку доходів (або при визначенні доходу платника єдиного податку) з метою правильного визначення доходу відповідно до ст. 292 Кодексу?

3. Чи впливає дата формування фіскального чека ПРРО при здійсненні розрахунків із використанням інтернет-еквайрингу на дату визначення доходу платника єдиного податку, якщо кошти фактично зараховуються на поточний рахунок фізичної особи – підприємця в інший календарний день?

Щодо першого та третього питань

Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591).

Платіжна послуга – діяльність надавача платіжних послуг з виконанням та/або супроводження платіжних операцій (п. 58 ст. 1 Закону № 1591).

Еквайринг платіжних інструментів (далі – еквайринг) – це платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі (п. 10 ст. 1 Закону № 1591).

Платіжний інструмент – персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погодженні користувачем та надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції (п. 63 ст. 1 Закону № 1591).

Безготівкові розрахунки – це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів (п. 3 ст. 1 Закону № 1591).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює продаж товарів оплата за який здійснюється при отриманні покупцем такого товару шляхом переказу коштів небанківським надавачем платіжних послуг, зокрема з використанням платіжних систем / сервісів такого надавача платіжних послуг, то датою отримання доходу платника єдиного податку є дата зарахування коштів на рахунок такого платника.

Зауважуємо, що зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної політики з адміністрування податків.

Щодо другого питання

Крім того, ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України
від 19.06.2015 № 578, із змінами.

Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку від продажу товарів, оплата за які здійснюється при отриманні покупцем такого товару шляхом переказу коштів небанківським надавачем платіжних послуг, зокрема з використанням платіжних систем / сервісів такого надавача платіжних послуг, відображається у обліку датою зарахування коштів на рахунок такого платника.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.