Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо необхідності застосування окремих кодів видів економічної діяльності за КВЕД при здійсненні громадською організацією зазначених у статуті видів діяльності та збереження статусу неприбутковості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Громадська організація має статус неприбуткової організації, включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Для більш ефективної реалізації статутної діяльності Громадська організація планує розширити перелік видів економічної діяльності шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) таких кодів за КВЕД:
68.20 — Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
70.22 — Консультування з питань комерційної діяльності й керування;
72.20 — Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук;
73.20 — Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки;
74.90 — Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.;
82.30 — Організування конгресів і торговельних виставок;
82.99 — Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.;
85.59 — Інші види освіти, н.в.і.у.;
63.99 — Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у
Громадська організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи може громадська організація, яка включена до Реєстру, внести до Єдиного державного реєстру наведені вище види економічної діяльності без порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
2. Чи є саме по собі внесення зазначених видів економічної діяльності до Єдиного державного реєстру підставою для виключення Громадської організації з Реєстру або втрати нею статусу неприбутковості?
3. Чи має право громадська організація, що має статус неприбуткової, фактично здійснювати діяльність за зазначеними видами економічної діяльності, укладати цивільно-правові та господарські договори та отримувати оплату за ними, якщо така діяльність відповідає статутній меті такої організації, а всі отримані кошти використовуються виключно відповідно до вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
4. Чи правильним є розуміння норми Кодексу, що сам факт здійснення неприбутковою організацією діяльності за зазначеними видами економічної діяльності та отримання доходів від такої діяльності не є підставою для втрати статусу неприбутковості за умови, що така діяльність відповідає статутній меті Громадської організації, а доходи використовуються виключно відповідно до вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
5. Чи має право громадська організація, яка включена до Реєстру, у межах своєї статутної діяльності укладати договори щодо:
надання консультаційних, інформаційних, освітніх, дослідницьких, аналітичних та інших послуг;
виконання наукових, експертних та дослідницьких робіт;
організації та проведення конференцій, форумів, семінарів, тренінгів, виставок
та інших заходів;
передачі в оренду власного або орендованого майна
та отримувати оплату за такими договорами від фізичних осіб, юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, донорів, грантодавців та інших осіб, якщо така діяльність відповідає статутній меті Громадської організації, а отримані кошти використовуються виключно відповідно до вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
Щодо питань 1-5
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).
Перш за все зауважимо, що оскільки, відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу, до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку організації діяльності (у тому числі визначення видів економічної діяльності), вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших спеціальних нормативно-правових актів у відповідній сфері діяльності.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами), господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Щодо перебування громадської організації у статусі неприбуткової організації
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
На підставі викладеного вище, обов’язковими умовами для неприбуткової організації є, зокрема: утворення та реєстрація в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону; заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб; а також застосування особливого порядку припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами) (далі – Порядок № 440).
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання.
Порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) (далі – Закон № 4572).
Громадським об’єднанням, згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 4572, є добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя ст. 1 Закону № 4572).
Частиною п’ятою ст. 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Громадські об’єднання утворюються і діють відповідно до принципів, визначених ст. 3 Закону № 4572, один з яких полягає у відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) щодо права на частку майна громадського об’єднання і такі члени (учасники) не відповідають за зобов’язаннями такого громадського об’єднання. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
Статтею 11 Закону № 4572 визначено відомості, які має містити статут громадського об’єднання, зокрема: відомості про мету (цілі) та напрями діяльності такого об’єднання; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання.
Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (частина перша ст. 24 Закону № 4572).
Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 2 частини другої ст. 21 Закону № 4572).
Зазначене узгоджується з положеннями статті 86 Цивільного кодексу України, якою визначено, що непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об’єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об’єднання громадян, державні та комунальні некомерційні товариства тощо) та установи можуть, поряд із своєю основною діяльністю, здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо така діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (частина перша ст. 24 Закону № 4572).
Отже, громадська організація у статусі неприбуткової організації може отримувати доходи (прибутки) від підприємницької діяльності за умов, що така діяльність є сумісною з основним видом діяльності такої організації в межах профільного Закону № 4572, який має бути направлений для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних та інших інтересів, що в цілому є некомерційною діяльністю, і при цьому отримані доходи (прибутки) спрямовуються на фінансування видатків для утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, без розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Відповідні види підприємницької діяльності громадської організації мають бути передбачені установчими документами такої організації, та відомості про здійснення видів підприємницької діяльності громадською організацією включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у встановленому порядку.
При цьому наявність зв’язку конкретних видів діяльності громадської організації з її статутними метою та цілями можна дослідити при вивченні відповідних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій громадської організації, за результатами контрольно-перевірочної роботи.
Для прикладу у ситуації згідно зі зверненням вбачається, що діяльність громадської організації у статусі неприбуткової організації (яка створена для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів) за операціями, що передбачають отримання прибутку, зокрема, від надання інших допоміжних комерційних послуг та інших подібних операцій виключно комерційного спрямування, не може вважатися такою, що одночасно відповідає меті (цілям) такого громадського об’єднання та сприяє її досягненню згідно зі статтею 21 Закону № 4572, а отже, використання доходів громадської організації на проведення такої діяльності є порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування зазначеної громадської організації у Реєстрі, оскільки спричиняє нецільове використання коштів громадського об’єднання.
Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 440, у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою “зміни”, до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 цього Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом десяти календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом десяти календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.
Згідно з п. 15 Порядку № 440, розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному пунктами 7 і 8 цього Порядку.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру та зобов’язана визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |