Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.10.2026 р. № 5975/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

     Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Підприємства щодо окремих питань з визначення доходу юридичною особою – платником єдиного податку у разі компенсації судових витрат (судового збору та витрат на оплату правничої допомоги) за рішенням суду, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %. У процесі господарської діяльності Товариство зверталося до суду з позовами про захист своїх майнових прав (стягнення заборгованості з контрагентів-боржників). За результатом розгляду справи судами ухвалюються рішення, якими позовні вимоги Підприємства задоволені, а понесені ним судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу) належать до стягнення боржника на користь Підприємства.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включаються до складу доходу платника єдиного податку для цілей обкладення єдиним податком відповідно до статті 292 Кодексу, кошти отримані Підприємством від боржника у порядку компенсації (відшкодування) раніше понесених Підприємством витрат – судового збору та витрат на оплату правничої допомоги на підставі рішення суду про розподіл судових витрат?

2. Якщо зазначені кошти включаються до складу доходу платника єдиного податку, то на яку дату такий дохід має визначатися: на дату фактичного надходження коштів від боржника чи на іншу дату?

3. Чи є отримані від боржника суми компенсації судового збору та витрат на правничу допомогу об’єктом оподаткування військовим збором , встановленим пунктом 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу з урахуванням особливостей оподаткування військовим збором доходів платників єдиного податку, запроваджених для відповідних груп платників)?

 

Щодо першого-третього питання.

Оскільки Підприємство не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3674 судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом № 3674 (частина перша статті 2 Закону № 3674).

Відповідно до абзацу першого – другого частини першої статті 6 Закону № 3674 визначено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина перша статті 9 Закону № 3674 ).

Крім того, згідно з частиною першою статті 133 глави 8 «Судові витрати» Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року
№ 1618-IV (далі - ЦПКУ) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 глави 8 «Судові витрати» Закону № 3674).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Статтею 292 Кодексу визначено перелік доходів та їх склад для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункт 292.14 статті 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 та пункт 296.1 статті 296 Кодексу).

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правові актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Перелік коштів, які не включаються до складу доходу юридичної особи - платника єдиного третьої групи визначений у пункті 292.11 статті 292 Кодексу.

При цьому, пунктом 292.15 статті 292 Кодексу передбачено, що при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Серед платників військового збору є платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (підпункт 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ Кодексу є доходи, визначені статтею 292 Кодексу.

Ставка військового збору для платників єдиного податку третьої групи становить - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 Кодексу
(підпункт 3 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи вищезазначене, у разі отримання юридичною особою – платнику єдиного податку третьої групи на підставі рішення суду від боржника коштів як компенсація (відшкодування) за раніше понесених такою юридичною особою судових витрат – судового збору та витрат на оплату правничої допомоги, такі кошти включаються до бази оподаткування єдиним податком у податковому (звітному) періоді по даті фактичного надходження. При цьому, відповідно до підпункту 3 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доходи, визначені статтею 292 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором для юридичних осіб платників єдиного податку третьої групи.

Проте, вищезазначені суми не враховуються при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).