Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.10.2026 р. № 5979/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство з метою розширення ринку збуту за межами митної території України планує передавати безкоштовні взірці своєї продукції для тестування їх потенційними покупцями-нерезидентами. Передача взірців буде відбуватися кур’єрською службою доставки по проформі-інвойсу, в якій буде зазначено, що «товар передається на безкоштовній основі». Зважаючи, що вартість проформи (до 150 євро), взірці будуть відправлятися по спрощеній системі (по реєстру) без оформлення митної декларації.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ та визначення окремих показників у податковій накладній (дата, база оподаткування, ставка ПДВ);

2) відображення зазначеної господарської операції у податковій декларації;

3) нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу;

4) порядку відображення зазначеної господарської операції у розрахунку податку на прибуток (Товариство застосовує податкові різниці);

5) нарахування та сплати податку на репатріацію (якщо має місце, то на яку дату відбувається сплата);

6) правомірність включення податкового кредиту суми ПДВ за операцією з придбання сировини та матеріалів, що будуть використані у виробництві безкоштовних взірців;

7) права на формування податкового кредиту за іншими додатковими операційними витратами (доставка тощо).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу; відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі – Митний кодекс), Податковим кодексом та іншими законами України з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу, частина друга статті 1 Митного кодексу).

Під ввезенням товарів на митну територію України та вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Податковим кодексом.

Стосовно ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу.

Згідно з підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу (пункт 189.17 статті 189 Податкового кодексу).

Відповідно до підпункту 196.1.16 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.

Під митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, розуміється вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина перша статті 49 Митного кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (підпункт «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу).

Вимоги до оформлення та використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, визначаються Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450
(далі – Положення № 450).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які подаються за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9 та 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Обсяги операцій з постачання товарів / послуг, які не є об’єктом оподаткування, вказуються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ. Для платників ПДВ, які заповнюють рядок 5 податкової декларації з ПДВ, обов’язковим є подання до неї додатка 4 (Д4).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є обєктом оподаткування відповідно до статті 196 Податкового кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Щодо питань 1, 2

Операції з вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.16 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу. Такі операції відображаються в податковій декларації з ПДВ у рядку 5 (з обов’язковим поданням додатка 4 (Д4)) того звітного (податкового) періоду, на який припадає дата завершення процедури митного оформлення такої операції, виходячи з вартості товару, зазначеної у документі, оформленому відповідно до вимог митного законодавства, що підтверджує вивезення за межі митної території України зазначеного товару.

Щодо питання 3

У разі якщо придбані з ПДВ товари / послуги використовуються в операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.16 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу, у платника ПДВ виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу.

Щодо питань 6, 7

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів / послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів / послуг, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Стосовно податку на прибуток підприємств

Щодо питань 4 - 5

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з безоплатної передачі майна нерезиденту у податковому обліку прирівнюються до продажу такого майна.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Абзацом першим підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу.

Отже, у разі якщо юридична особа-резидент здійснює операції з надання зразків власної продукції та сувенірної продукції на безоплатній основі нерезиденту, який не є платником податку на прибуток підприємств, для їх розповсюдження, то такий платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких безоплатно наданих товарів.

Згідно з положеннями підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними підпункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (підпункт «к» підпункт 141.4.1 пункт 141.4 статті 141 Податкового кодексу).

Згідно з підпунктом 141.4.2 пунктом 141.4 статті 141 Податкового кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться
в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних Податковим кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Отже, у разі якщо юридична особа-резидент здійснює операції з надання зразків власної продукції та сувенірної продукції, які залишаються у нерезидента, то така операція оподатковується, виходячи з розрахунку, наведеному у підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу, та сплачується резидентом під час такого надання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

Підпунктом 140.5.1 пункту 140.5 статті. 140 Податкового кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 Податкового кодексу. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Крім того, якщо здійснювані операції з нерезидентом не є контрольованими, але організаційно-правова форма такого нерезидента є в переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480, або нерезидент зареєстрований у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045, то платник податку повинен відкоригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень підпункту 140.5.5 1 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу).