X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.10.2026 р. № 5984/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення від ______ (далі – звернення) щодо окремих питань оподаткування об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням розглядається питання діяльності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об’єднання) у статусі неприбуткової організації.

Як повідомляється, об’єднання є неприбутковою організацією (ознака неприбутковості – 0043 «об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків») та за рахунок коштів співвласників багатоквартирного будинку (далі – співвласники) фінансує витрати на утримання майна, що не є спільною власністю в контексті законодавства про об’єднання, а належить на праві комунальної власності територіальній громаді.

У зв’язку з викладеним вище у зверненні поставлено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. У ситуації згідно зі зверненням чи є операції з утримання майна сторонніх осіб, які не є співвласниками, об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ)?

2. Чи виникають у такому разі порушення вимог п. 133.4.1. ст. 133 Кодексу, що встановлюють критерії, яким має відповідати неприбуткова організація? Чи свідчить це про використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та зазначене є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій, і пені відповідно до норм Кодексу?

3. Чи допускає діюче податкове законодавство зазначення в Реєстрі дати включення неприбуткової організації до Реєстру або «дати присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни» до прийняття рішення податковим органом про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру?

Перш за все зазначимо, що оскільки інформація, викладена у зверненні, є недостатньою для ідентифікації сутності господарських операцій, що здійснюються об’єднанням в межах утримання майна сторонніх осіб, роз’яснення щодо застосування норм податкового законодавства надається у загальному порядку в частині оподаткування об’єднань.

Щодо запитання 1

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» – «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, якщо в межах утримання майна сторонніх осіб (не співвласників об’єднання) об’єднання постачає товари/послуги, то такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу.

Щодо запитання 2

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Водночас зауважимо, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені об’єднання.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (зі змінами) (далі – Закон № 2866).

Об’єднанням відповідно до ст. 1 Закону № 2866 є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частинами першою та другою ст. 4 Закону № 2866 об’єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об’єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об’єднання визначається Законом № 2866 та іншими законами України.

Основна діяльність об’єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання (частина четверта ст. 4 Закону № 2866).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (зі змінами) (далі – Закон № 417), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників щодо його утримання та управління.

Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої ст. 1 Закону № 417 співвласником є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку – це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статут об’єднання, як передбачено частиною першою ст. 7 Закону 2866, складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено, зокрема, джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об’єднання.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2866 до складових коштів об’єднання відносяться, зокрема, внески і платежі співвласників; кошти, отримані об’єднанням у результаті здавання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; кошти та майно, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об’єднання.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об’єднання відповідно до законодавства та статуту об’єднання.

Отже, доходи, отримувані об’єднанням, що перебуває у Реєстрі, у порядку, встановленому Законом № 2866 та статутом за рахунок здійснюваної ним господарської діяльності, що не містить комерційну складову, підлягають використанню для фінансування видатків на утримання такого об’єднання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його статутом згідно з профільним законодавством (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), без здійснення розподілу таких доходів серед своїх засновників, членів такого об’єднання, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому, враховуючи те, що діяльність об’єднання повинна відповідати положенням Закону № 2866 і не може містити комерційну складову, для дотримання вимог зазначеного Закону та відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо перебування такого об’єднання в Реєстрі об’єднання має право надавати послуги, пов’язані з управлінням, утриманням та використанням виключно спільного майна.

У випадку недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас у зверненні відсутня інформація щодо правових підстав та умов фінансування об’єднанням витрат на утримання майна, що не є спільним майном багатоквартирного будинку в контексті законодавства про об’єднання, а належить на праві комунальної власності територіальній громаді, для надання висновку щодо відповідності таких операцій вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо запитання 3

Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Кодексу порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами) (далі – Порядок № 440).

Слід враховувати, що підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу передбачено, що зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи.

Установи та організації, які під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про внесення до Реєстру і за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості, як передбачено п. 4 Порядку № 440, здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі – контролюючий орган).

Зокрема, як встановлено п. 4 Порядку № 440, дата присвоєння/скасування ознаки неприбутковості вказує на початок/закінчення її дії.

Для включення до Реєстру, згідно з п. 6 Порядку № 440, неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Контролюючий орган, як встановлено п. 7 Порядку № 440, здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у тому числі щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Відповідно до п. 8 Порядку № 440 за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; зміну ознаки неприбутковості.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

Як встановлено п. 11 Порядку № 440, Реєстр включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації, зокрема: дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості.

При цьому для з’ясування обставин, викладених у зверненні, повідомляємо, що на підставі п. 121 Порядку № 440 за запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 440, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 цього Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).