Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.10.2026 р. № 5994/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкової накладної та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні Об’єднання між Орендарем (платник ПДВ) і Орендодавцем (Банк, платник ПДВ) укладено договір оренди нерухомого майна.

Стороною договору (Орендодавцем) визначений Банк, як головне підприємство. Філія Банку отримує платежі за Договором оренди, складає та реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні.

В договорі оренди в розділі «Реквізити» зазначено інформацію про Банк, як головне підприємство, а також зазначено банківські реквізити та номер Філії Банку для здійснення розрахунків за договором.

Враховуючи викладене, Об’єднання просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

чи має право Орендар включити суму податку на додану вартість до податкового кредиту за такою податковою накладною?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до підпункту «г» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 розділу V Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами, (далі – Порядок № 1307), якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).

У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Отримувач (покупець)» спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) фактично є від імені головного підприємства (покупця) стороною договору.

У заголовній частині форми податкової накладної передбачено поле, у якому зазначається номер філії у разі, якщо постачання/придбання товарів/послуг здійснюється філією/філії.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1307, у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1307 податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», зі змінами, (далі – Порядок № 1246).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця (отримувача) товарів/послуг на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН постачальником таких товарів/послуг податкової накладної, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за фактом здійснення відповідної господарської операції з постачання таких товарів/послуг.

Таким чином, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН Філією банка на підставі делегованих їй, відповідно до Порядку № 1307, повноважень Банком, є підставою для включення Орендарем зазначеної у ній суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).