Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.10.2026 р. № 5997/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

     Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником ПДВ та здійснює господарську діяльність у сфері пасажирських автобусних перевезень.

У межах господарської діяльності Товариство самостійно здійснює внутрішні та міжнародні автобусні перевезення пасажирів та постачає пасажирам послуги з перевезення на власних рейсах, оформлюючи відповідні транспортні квитки.

Постачання послуг з перевезення пасажирів, оформлених транспортними квитками, здійснюється систематично протягом кожного календарного місяця значній кількості кінцевих споживачів – фізичним особам, які не зареєстровані платниками ПДВ.

Розрахунки за придбані квитки здійснюється пасажирами, зокрема із застосуванням електронних платіжних засобів, через банківські установи, платіжні пристрої та іншими передбаченими законодавством способами.

Пасажирам оформлюються відповідні транспортні документи – квитки в електронному вигляді.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право Товариство щодо операцій з постачання послуг з перевезення пасажирів на власних автобусних рейсах фізичним особам – кінцевим споживачам, не зареєстрованим платниками ПДВ, нe складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій за кожний день, а відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу скласти не пізніше останнього дня календарного місяця одну зведену податкову накладну з урахуванням загального обсягу послуг з перевезення, наданих протягом такого місяця таким покупцям – неплатникам ПДВ?

2. Чи може систематичне здійснення Товариством протягом усього календарного місяця однотипних операцій з постачання послуг перевезення значній кількості фізичних осіб – кінцевих споживачів, які не зареєстровані платниками ПДВ, розглядатися як постачання, що має безперервний характер для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу, незалежно від кількості послуг, отриманих кожною окремою фізичною особою протягом такого календарного місяця?

3. Чи встановлена абзацом четвертим пункту 201.4 статті 201 Кодексу вимога щодо здійснення постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць виключно для визначення ритмічного характеру постачання, чи така вимога застосовується також для визначення безперервного характеру постачання?

4. Чи може Товариство у разі визнання описаних вище операцій такими, що мають безперервний характер, при застосуванні пункту 201.4 статті 201 Кодексу скласти одну зведену податкову накладну з урахуванням загального обсягу постачання послуг усім покупцям – фізичним особам, не зареєстрованим платниками ПДВ, яким протягом відповідного календарного місяця Товариством були надані послуги з перевезення.

5. Чи поширюється зазначений порядок складання зведеної податкової накладної нa операції Товариства з міжнародного автобусного перевезення пасажирів, які відповідають вимогам підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу та оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою?

6. Чи може Товариство відобразити в одній зведеній податковій накладній операції з перевезення пасажирів – неплатників ПДВ, які оподатковуються за різними ставками ПДВ, у тому числі операції, що оподатковуються
за основною ставкою ПДВ, та міжнародні перевезення за нульовою ставкою, із відображенням відповідних обсягів постачання окремими рядками за відповідними ставками, чи Товариство повинно складати окремі зведені податкові накладні за кожною ставкою ПДВ?

7. У разі позитивної відповіді на питання щодо можливості складання однієї зведеної податкової накладної за операціями з власного перевезення насажирів – неплатників ПДВ просимо розʼяснити порядок її заповнення, зокрема:

яку ознаку зведеної податкової накладної необхідно зазначити;

який тип причини необхідно зазначити;

який умовний ІПН отримувача (покулця) необхідно зазначити;

яким чином заповнювати графу 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» при здійсненні протягом місяця перевезень за значною кількістю рейсів та маршрутів;

чи допускається групування однотипних послуг перевезення за маршрутами, видами перевезень та ставками ПДВ;

якою датою повинна бути складена така податкова накладна?

8. Як у разі застосування порядку, передбаченого пунктом 201.4 статті 201 Кодексу, повинні відображатися операції, за якими оплата за квиток отримана Товариством в одному календарному місяці, а фактичне перевезення пасажира здійснюється у наступному календарному місяці: чи включається сума такої попередньої оплати до зведеної податкової накладної за місяць отримання коштів, чи на суму такої попередньої оплати повинна складатися окрема податкова накладна; яким чином така операція враховується при складанні зведеної податкової накладної за місяць фактичного здійснення перевезення?

9. Який порядок коригування податкових зобовʼязань та податкової накладної застосовується у разі анулювання квитка, повернення пасажиру коштів або перенесення поїздки: окремо у випадку, коли така подія відбулася до складання зведеної податкової накладної за відповідний місяць, та у випадку, коли вона відбулася після складання і реєстрації такої зведеної податкової накладної?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно
до статті 186 Кодексу.

Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (підпункт «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу). При цьому для цілей застосування підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 та 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, зокрема, покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів / послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів / послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

Особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, у разі здійснення постачання товарів / послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), та зведених податкових накладних, у разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, визначено пунктами 14 та 19 Порядку № 1307 відповідно.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 4 – 8

У розглянутій ситуації за операціями з постачання послуг із перевезення пасажирів можливість складання зведеної податкової накладної у Товариства відсутня.

За такими операціями Товариство зобов’язане скласти податкові накладні у загальновстановленому порядку або має право складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (якщо податкові накладні не були складені на такі операції у загальновстановленому порядку).

Щодо питання 2

Для цілей застосування пункту 201.4 статті 201 Кодексу платник податку самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний характер, виходячи з умов договору з покупцем.

Щодо питання 3

Вимога щодо здійснення постачання товарів/послуг одному покупцю два і більше разів на місяць здійснюється виключно для визначення ритмічного постачання товарів/послуг.

Щодо питання 9

Оскільки можливість для складання зведеної податкової накладної у зазначеній ситуації відсутня, надаємо загальні правила по коригуванню податкової накладної.

У разі якщо анулювання квитка та повернення пасажиру коштів відбувається після виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу здійснюється коригування податкових зобов’язань та відповідної податкової накладної.

У разі якщо анулювання квитка та повернення коштів здійснено до складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій, сума такої операції не включається до податкової накладної за щоденними підсумками відповідного періоду.

У разі якщо анулювання квитка та повернення коштів здійснено після складання та реєстрації податкової накладної, коригування податкових зобов’язань здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до відповідної податкової накладної на дату повернення коштів.

У разі перенесення дати поїздки без повернення коштів пасажиру та без зміни вартості квитка підстав для коригування податкових зобов’язань та складання розрахунку коригування до податкової накладної не виникає, оскільки сума компенсації вартості послуги не змінюється.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).