Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2026 р. № 6007/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що фізичною особою –

підприємцем на загальній системі оподаткування та зареєстрований як платник податку на додану вартістъ (ПДВ).

У лютому 2026 року платником отримано податковий кредит від постачальника на суму ПДВ грн за п’ять одиниць збірних будівельних конструкцій. Надалі вказані конструкції були модернізовані у контейнери для дизель-генератора (5 шт) та реалізовано покупцю.

Поставка відбулась у два етапи (за першою подією – відвантаження товару), .2026 – видаткова накладна № на продаж двох контейнерів на суму грн (у т.ч. ПДВ – грн).

.2026 – видаткова накладна № на продаж трьох контейнерів на суму грн (у т.ч. ПДВ – грн)

Покупець здійснив оплату відповідних накладних .2026 та .2026.

Через помилку податкові накладні (НП) було виписано платником та зареєстровано не за датою відвантаження (перша подія), а за датою оплати – .2026 та .2026, що призвело до непередбаченого витрачання реєстраційного ліміту в системі СЕА ПДВ.

Для виправлення технічної помилки платником було вжито такі заходи:

2026 покупцю направлено розрахунки коригування (далі - РК) для обнулення помилкових накладних від .2023 та 2026. Після їх успішної реєстрації реєстраційний ліміт в СЕА було відновлено;

У квітні 2026 року було зареєстровано правильні податкові накладні за фактичними датами першої події, а саме від .2026 та .2026.

Платником було подано уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за лютий та березень 2026 року.

Внаслідок помилкового подвійного відображення операцій (і за помилковими накладними, і за правильними накладними та РК до них) і інтегрованій картці платника (ІКП) штучно виник податковий борг у розмірі близько млн гривень. У податковій декларації за липень 2026 року цей борг був частково списаний та загрози нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ залишається актуальною.

Таким чином просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягають відображенню у податковій звітності (декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунках) податкові накладні, які були визнані помилково складеними та РК, складені для їх анулювання?

2. Яким є правомірний алгоритм дій платника податків для повного усунення штучно виниклого податкового боргу в ІКП у розмірі млн грн, якщо реальні зобов’язання за господарською операцією повністю задекларовані за правильними ПН (від .2026 та .2026)?

3. Чи застосовуються до платника податків штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань або пеня за штучним боргом, який виник виключно внаслідок методологічного відображення помилкових ПН та коригувань до них у системі електронного адміністрування?

4. Як платнику уникнути або скоригувати показники (перевищення) в СЕА ПДВ, що виникає після подання уточнюючих розрахунків із виключенням помилкових накладних?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексу.

При цьому абзацом першим пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу (абзац другий пункт 44.1 статті 44 розділу II Кодексу).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V, підрозділом 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних та розрахунків коригування до них і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено
статтями 187, 192 та 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ розділу V, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», зі змінами (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН – це обов’язок платників податків, який є невід’ємною частиною процесу функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та покладений в основу формули для розрахунку реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Величина кожного із показників, що є складовими формули, за якою здійснюється обрахунок реєстраційної суми, формується автоматично та змінюється у міру надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, додаткових декларацій, зарахованих на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ коштів, поданої податкової звітності з ПДВ та іншої інформації, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу, яка впливає на показники складової формули.

Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑_{Перевищ}).

Показник ∑_{Перевищ} розраховується щоразу після прийняття звітності від платника податку, реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника податку.

Загальна сума перевищення (∑_{Перевищ}) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком (пункт 9 Порядку № 569).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.

Щодо першого та другого питань

Помилка, допущена у даті складання податкової накладної, виправленню не підлягає.

Чинними нормами податкового законодавства не передбачено можливості анулювання (виключення) з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних / розрахунків коригування, у тому числі тих, що містять помилки у даті їх складання.

Для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині визначення податкових зобов’язань та їх коригування платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

Щодо четвертого питання

Суми ПДВ, зазначені у помилковій податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН, враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ∑_{Перевищ}.

Норми Кодексу не передбачають обов’язку платника податку здійснювати уточнення показників податкової звітності з ПДВ виключно з метою усунення розбіжностей між даними ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ.

Обов’язок подання уточнюючих розрахунків виникає виключно у випадках, коли платником податку самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено помилки у раніше поданій податковій звітності з ПДВ.

Оскільки помилково складені податкові накладні та розрахунки коригування до них не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ, підстави для подання уточнюючих розрахунків відсутні.

Важливо, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника ∑_{Перевищ} платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Крім того, слід зазначити, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність суб’єктів господарювання, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового та іншого законодавства.

Щодо третього питання

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені статтею 203 Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ, зазначену ним у податковій декларації впродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 Кодексу).

Сума самостійно обчисленого платником податку грошового зобов’язання, яку зазначено ним в податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Кодексу).

Сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, визначається як податковий борг (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

У разі несплати платником в граничний термін узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ за податковою декларацією, така сума набуває статусу податкового боргу.

Нормою пункту 124.1 статті 124 Кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, у разі якщо узгоджена сума грошового зобов’язання з ПДВ не була сплачена платником податку у строки, визначені Кодексом, та в подальшому погашена за рахунок від’ємного значення ПДВ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 124 Кодексу, залежно від тривалості прострочення сплати такого грошового зобов’язання:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Одночасно зауважуємо, що враховуючи викладене з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм чинного законодавства будь-які висновки стосовно оподаткування конкретних операцій платника податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються, зокрема трудового договору тощо.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.