Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2026 р. № 6008/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем, платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків без ПДВ. У 2026 році отримував оплату за консультаційні ІТ-послуги від нерезидента на рахунок у євро , відкритий на ім’я платника, відображав надходження в обліку доходів фізичної особи – підприємця та сплачував єдиний податок і військовий збір. Частину коштів у сумі 10 000,00 євро п’ятьма платежами було перераховано на особистий інвестиційний рахунок .

01.01.2026 між платником та укладено договір про надання консультаційних послуг і чинний Додаток 1A. Додатком встановлено винагороду 225 євро за робочий день і строк надання послуг з 01.01.2026 до 31.12.2026.

Для отримання винагороди в євро у січні 2026 року платник відкрив на власне ім’я рахунок .

Спеціальний тариф підписано 10.02.2026. Перше надходження від відбулося 02.03.2026.

Надходження за рахунками на оплату № 11–16 і окремо списані комісії були такими:

У кожній операції спочатку відображено повну суму надходження від , після чого окремим рядком списано комісію 0,1 відсоток. В обліку доходу використано суму після такого окремого списання, помножену на офіційний курс НБУ на дату надходження.

За I квартал 2026 року декларацію подано 29.04.2026 і прийнято за квитанцією № 2. Задекларовано грн доходу; нараховано і сплачено грн єдиного податку та грн військового збору. Цей дохід включає надходження на PrivatBank за рахунками на оплату попереднього періоду № 9 і № 10 та надходження за рахунком на оплату № 11 на .

За півріччя 2026 року декларацію подано 22.07.2026 і прийнято за квитанцією № 2. Сукупний дохід становить грн; приріст доходу II кварталу – грн. За II квартал нараховано грн єдиного податку та грн військового збору.

22.07.2026 фактично сплачено грн єдиного податку і грн військового збору.

Нарахування єдиного податку за II квартал у сумі грн погашено повністю: грн сплачено платіжною інструкцією, а грн покрито за рахунок наявної переплати попереднього періоду. Сплата військового збору перевищила нарахування за II квартал на грн. Згідно з відомостями Електронного кабінету ДПС податковий борг відсутній; станом на дату вивантаження обліковуються надміру сплачені суми грн за кодом платежу та грн за кодом платежу 11011700.

Надходження за рахунками на оплату № 15 і № 16 відображено в поточному обліку за датами 07.07.2026 і 06.08.2026; декларацію за дев’ять місяців 2026 року станом на 02.09.2026 ще не подано.

Рахунок відкритий на ім’я як особистий рахунок фізичної особи.

Із на цей рахунок здійснено п’ять переказів без юридичного віднесення окремого переказу до конкретного рахунку.

Кожний переказ підтверджується випискою і відповідним місячним звітом IBKR про операції на рахунку за березень – липень 2026 року. Окремо місячний звіт IBKR про операції на рахунку за лютий відображає сукупне надходження євро від початку року; ця сума заявлена як попередній особистий внесок, не включена до євро і не відноситься до підприємницьких надходжень у цьому зверненні. Детальний документ про дату та банк-джерело цього внеску в пакеті відсутній.

За даними місячних звітів IBKR про операції на рахунку та підтверджень IBKR про укладені біржові операції після надходжень у березні – липні 2026 року були придбані цінні папери біржових інвестиційних фондів та . Продажів цих цінних паперів у наявних звітах не відображено; станом на 31.08.2026 на рахунку залишаються 10 одиниць та 44 одиниці . Повернень коштів із IBKR на рахунок фізичної особи - підприємця в Україні не було.

За повною випискою станом на 02.09.2026: отримано від євро; списано євро комісій при отриманні, 10000,00 євро основної суми переказів до IBKR, євро комісій за ці перекази та євро за відкриття й обслуговування рахунку. Фактичний залишок: ,00 − − ,00 − 10,00 − ,00 = євро.

У первинному PDF рахунку на оплату № 17 залишилися реквізити , однак до здійснення платежу замовнику окремо було повідомлено нові реквізити EUR-рахунку фізичної особи – підприємця у PrivatBank.

Фактичне зарахування ,00 євро на рахунок фізичної особи – підприємця у PrivatBank 01.09.2026 підтверджується банківською випискою. Сума рахунку на оплату № 17 становить ,00 євро; причина різниці ,00 євро документально не підтверджена і не є предметом питань щодо переказів до IBKR.

Як можливу подальшу дію після отримання консультації платник розглядає повернення до 31.12.2026 точної або еквівалентної суми, що стосується п’яти переказів, з особистого рахунку IBKR безпосередньо на зазначений рахунок у євро фізичної особи – підприємця у PrivatBank.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи перестає частина вже відображеної в обліку підприємницької виручки бути доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи через її переказ з особистого рахунку на особистий інвестиційний рахунок IBKR?

2. Якщо такий переказ змінює податкову кваліфікацію, яка саме сума має вважатися іноземним доходом фізичної особи: лише ,00 євро, фактично перераховані до IBKR, чи повні суми відповідних надходжень від ?

3. Чи потрібно уточнювати декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за I квартал і півріччя 2026 року та як відобразити переказ ,00 євро від 08.07.2026 (ідентифікатор операції ) у декларації за дев’ять місяців 2026 року?

4. Якщо суми, переказані до IBKR, підлягають оподаткуванню як іноземний дохід фізичної особи, у якому порядку зарахувати в рахунок відповідних зобов’язань або повернути вже сплачені з цих надходжень 5 відсотків єдиного податку та 1 відсоток військового збору, щоб уникнути подвійного оподаткування?

5. Чи залишатимуться ці кошти доходом фізичної особи – підприємця у разі повернення до 31.12.2026 точної або еквівалентної суми з IBKR на рахунок у євро фізичної особи – підприємця у PrivatBank і для такого повернення потрібно продати придбані цінні папери біржових інвестиційних фондів та чи допустимо перерахувати еквівалентну суму з інших коштів, що перебувають на цьому рахунку IBKR?

6. Чи визначається доходом фізичної особи – підприємця повна сума кожного надходження від на рахунок до окремого списання комісії, чи сума після такого окремого списання комісії ? Якщо доходом є повна сума, яким чином виправити попередній облік і декларації?

Щодо першого та другого питань

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Відповідно до абзацу першого п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розділу II Положення № 5 передбачено, зокрема, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом № 959, відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Так, відповідно до п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Таким чином, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у іноземній системі, та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

У разі, якщо кошти, отримані фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у іноземній системі, та в подальшому залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у іноземній системі, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у фінансовій установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

При цьому доходом вважається повна сума виручки (з врахуванням відсотків (комісії) утриманої платіжним сервісом).

Крім того, датою отримання коштів є дата надходження коштів на рахунок, відкритий у міжнародній платіжній системі. При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Тобто, показники, які виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на на дату надходження зазначених коштів.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні
доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При цьому оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Таким чином, оскільки кошти, отримані Вами від Mind OSS NV у сумі 10000 євро не були перераховані на підприємницький рахунок, відкритий у надавача платіжних послуг в Україні, та були використані шляхом переведення їх на інвестиційний рахунок ІВКR, відкритий у іноземному банку, то дохід у вигляді таких коштів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід з відповідним оподаткуванням. Тобто зазначені кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, доходом фізичної особи є сума, визначена у первинному документів (інвойсі, платіжній інструкції тощо) (з урахування комісії, яка утримується платіжною системою), перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання валютних коштів на рахунок, відкритий у системі.

Щодо подання уточнюючої декларації

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Кодексу.

Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами (далі – Декларація).

В розділу ІV уточнюючої Декларації фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, та визначає:

податкове зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період, що уточнюється, в розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 18);

податкове зобов’язання по військовому збору за звітний (податковий) період, що уточнюється, в рядках 23 – 25 розділі VIII Декларації;

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по військовому збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок в рядках 26 – 29 розділі VIII Декларації.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який включив до доходу платника єдиного податку кошти, отримані від зовнішньоекономічної діяльності та які не були перераховані на підприємницький рахунок, відкритий у надавача платіжних послуг в Україні, зобов’язаний подати уточнюючі Декларації за відповідні звітні періоди із зазначенням уточнених показників господарської діяльності або відобразити уточнення показників у складі звітної Декларації за наступний податковий період.

Згідно з п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Кодексу платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому Кодексу.

Надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Кодексу.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.