Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2026 р. № 6011/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фермерського господарства (далі – Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації стосовно реорганізації сільськогосподарського товаровиробника шляхом приєднання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як викладено у зверненні, Господарство, яке застосовує загальну систему оподаткування (платник податку на прибуток), розглядає можливість провести реорганізацію шляхом приєднання сільськогосподарського підприємства (далі – Підприємство), яке перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку четвертої групи) та є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ). Внаслідок приєднання Підприємство припиняє діяльність, а Господарство стає його правонаступником із збереженням коду ЄДРПОУ. Після завершення приєднання Господарство (як об’єднана юридична особа) продовжуватиме вирощувати томати власними силами на землях, що раніше оброблялись Підприємством, і переробляти їх на власному заводі в томатну пасту для подальшої реалізації, у тому числі на експорт. Остаточна дата державної реєстрації припинення Підприємства на момент подання звернення не визначена, орієнтовний період реорганізації – друга половина 2026 року (в межах 2026-2027 років).

Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи має право Господарство, яке до реорганізації перебуває на загальній системі оподаткування та не має за попередній (звітний) рік частки сільськогосподарського товаровиробництва на рівні 75 відсотків, після приєднання до Господарства Підприємства (платника єдиного податку четвертої групи) набути статус платника єдиного податку четвертої групи? Чи враховуються для визначення 75 відсоткової частки сільськогосподарського товаровиробництва Господарства як правонаступника доходи та інші показники діяльності Підприємства, отримані ним до завершення реорганізації? Якщо так – за який саме податковий (звітний) період та в якому порядку такі показники враховуються? З якого податкового (звітного) року Господарство за описаних обставин може набути статус платника єдиного податку четвертої групи?

2. Чи включається до доходу сільськогосподарського товаровиробника для цілей визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва дохід Господарства від реалізації томатної пасти, виготовленої Господарством на власних виробничих потужностях із томатів, самостійно вирощених Господарством на земельних ділянках, що належать йому на праві власності або перебувають у його користуванні?

3. Чи вважається томатна паста продуктом переробки сільськогосподарської продукції власного виробництва у розумінні п.п. 14.1.234, 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу? Заявник звертає увагу, що і томати (сировина, товарна група 07 УКТ ЗЕД), і томатна паста (продукт переробки, товарна група 20 УКТ ЗЕД) належать до товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД, які охоплюються визначенням сільськогосподарської продукції згідно з п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

4. Чи переходить до Господарства як єдиного правонаступника залишок надміру сплачених грошових зобов’язань Підприємства після проведення заліку, передбачено п. 98.8. ст. 98 Кодексу, та яким порядок відображення таких сум в інтегрованих картках Господарства?

5. У якому порядку та в які строки ∑Накл Підприємства, сформована на момент державної реєстрації його припинення шляхом приєднання, враховується при обчисленні ∑Накл як його правонаступника; які документи та податкова звітність мають бути подані Господарством та/або Підприємством відповідно до п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.10.2014 № 569 (далі – Порядок № 569)?

6. Чи переходить до Господарства залишок коштів на електронному рахунку Підприємства у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) станом на дату державної реєстрації припинення Підприємства, чи такий підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до порядку, встановленого п. 200¹.8 ст. 200¹ розділу V Кодексу?

7. Чи підлягає перенесенню до складу податкового кредиту Господарства сума від’ємного значення ПДВ Підприємства, сформована станом на дату його припинення шляхом приєднання, та який порядок документального підтвердження і перенесення такої суми відповідно до п. 198.7 ст. 198 розділу V Кодексу?

 

Щодо першого питання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша ст. 106 ЦКУ).

Відповідно до частини другою ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (частина третя ст. 107 ЦКУ).

Частиною восьмою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» встановлено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей гл. 1 розд. XIV Кодексу – питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює, або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Саме подання не пізніше 20 лютого поточного року загальної та звітної податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи з додатками є підставою для розгляду питання щодо можливості переходу сільськогосподарського товаровиробника на спрощену систему оподаткування та реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п.п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу у разі якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

усіх осіб окремо, які зливаються;

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

особу, утворену шляхом перетворення.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.

Оскільки, Господарство у рік приєднання знаходилось на загальній системі оподаткування (не мало статусу платника єдиного податку четвертої групи) та не мало за попередній (звітний) рік частки сільськогосподарського товаровиробництва на рівні 75 відсотків, то Господарство не має права набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи у рік приєднання.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому в користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (абзац перший п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) надається за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823, зі змінами.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включає доходи, отримані від:

– реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

– реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

– реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

– реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Відповідно до частини другої ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Згідно з п.п. 98.1.2 п. 98.1 ст. 98 Кодексу під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання - злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, що зливається з іншими.

Враховуючи вищевикладене, сільськогосподарська продукція, яка вирощена (відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, перероблена) безпосередньо попередником в результаті його господарської діяльності, не є сільськогосподарською продукцією власного виробництва для юридичної особи - правонаступника.

Таким чином, сума доходу від реалізації сільськогосподарської продукції, яка отримана від попередника, повинна бути відображена правонаступником в складі загального доходу, оскільки не є для такого суб'єкта господарювання сільськогосподарською продукцією власного виробництва.

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування (набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи) для сільськогосподарських товаровиробників здійснюється відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу. Частка сільськогосподарського товаровиробництва таких підприємств за попередній податковий (звітний) рік повинна дорівнювати, або перевищувати 75 відсотків.

Разом з цим, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (абзац перший п.п. 291.5¹.1 п. 291.5¹ ст. 291 Кодексу);

суб'єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці) (абзац другий п.п. 291.5¹.1 п. 291.5¹ ст. 291 Кодексу);

суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання) (п.п. 291.5¹.2 п. 291.5¹ ст. 291 Кодексу);

суб'єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5¹.3 п. 291.5¹ ст. 291 Кодексу).

Щодо другого та третього питань.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до абзаців першого – п’ятого п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані зокрема від:

реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Томати свіжі або охолоджені (сировина для томатної пасти) – це товари, які згідно з УКТ ЗЕД відносяться до розділу IІ "Продукти рослинного походження" групи 07 «Овочі та деякі їстівні корнеплоди і бульби» код товару 0702 «Помідори, свіжі або охолоджені» та томатна паста відноситься до розділу IV "Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої та оцет; тютюн та його замінники» групи 20 «Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин» додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 04.06.2020 № 674 - ІХ, отже відповідають поняттю сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), визначеному п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, для Господарства томатна паста є продуктом переробки сільськогосподарської продукції власного виробництва та доходи від реалізації зазначеної продукції можуть включатися до складу доходу від реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки відповідно до п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу за умови що зазначена продукція вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування та зазначена продукція перероблена на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях Господарства.

Щодо четвертого питання.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. ст. 1 розділу І Кодексу).

При проведені заходів, пов’язаних із державною реєстрацією припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, контролюючі органи керуються, зокрема, статтею 67 Кодексу, розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, статтею 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розділом IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330.

Облікові процеси ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску регламентовано наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами (далі – Порядок № 5).

Відповідно до положень Порядку № 5, у разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до інтегрованих карток юридичної особи - правонаступника засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС переносяться відповідні первинні показники оперативного обліку з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів: рішення про узгодження плану реорганізації платника податків; передавального акта; розподільчого балансу.

Отже, після проведення територіальним органом ДПС процедур, пов’язаних з реорганізацією платника податків та наданням головою комісії з реорганізації передавального акту в рамках вимог Порядку № 5 засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС відбудеться перенесення відповідних первинних показників оперативного обліку з інтегрованих карток платника, що реорганізується до інтегрованих карток платника-правонаступника.

Щодо п’ятого питання.

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 ст. 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 розділу II Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання та поновлення такої реєстрації регулюється статтями 180 – 184 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Згідно з підпунктом «б» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розділом V Кодексу.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 розділу V Кодексу анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу, здійснюється за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Пунктом 202.1 ст. 202 розділу V Кодексу встановлено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з п. 184.6 ст. 184 розділу V Кодексу у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Порядок заповнення