X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2026 р. № 6018/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих норм законодавства з обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має укладені договори купівлі-продажу товарів з використанням паливних суперталонів та паливних карток з постачальником (далі – Договори). Об’єктом цивільно-правових відносин за Договорами виступають саме паливні суперталони (далі – ПСТ) та паливні картки (далі – ПК), які є електронними носіями права вимоги на отримання пально-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) та скрапленого газу на АЗС.

У зверненні Товариства зазначено, що згідно з умовами Договору Товариство купує у постачальника електронні ПСТ та ПК через особистий кабінет у системі продавця (шляхом генерації ПСТ та ПК).

Набуваючи право власності на ПСТ та ПК, Товариство не отримує пальне фізично у власні резервуари, автоцистерни чи інші ємності. Пальне залишається на зберіганні у постачальника (тобто у продавця або експлуатанта АЗС) до моменту його безпосереднього відпуску в бак транспортного засобу.

Товариство розглядає питання щодо здійснення подальшої реалізації (перепродажу) таких ПСТ та ПК третім особам (наступним покупцям) виключно як право вимоги на отримання пального.

Фактичний відпуск нафтопродуктів та скрапленого газу кінцевим покупцям здійснюватиметься на АЗС з використанням ПСТ та ПК.

Враховуючи зазначене вище Товариство запитує:

1. Чи вважається діяльність Товариства з придбання та подальшого перепродажу суб’єктам господарювання або фізичним особам ПСТ та ПК в електронній формі (як права вимоги на отримання пального) «оптовою» або «роздрібною» торгівлею пальним?

2. Чи зобов’язане Товариство отримувати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, або будь-яку іншу ліцензію на право торгівлі пальним?

3. Чи підпадають операції з купівлі та подальшого продажу ПСТ та ПК під визначення «peaлiзaція пального» згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

4. Чи виникає у Товариства обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та реєструвати акцизні склади відповідно до норм Кодексу за умови здійснення операцій виключно з ПСТ та ПК?

 

Щодо зазначених питань

 

Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Згідно із п.п. 212.1.15 п. 212.1. ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть, зокрема, реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Отже, якщо Товариство не здійснює операції з реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1. ст. 14 Кодексу, тобто фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного, то Товариство не є платником акцизного податку з реалізації пального, відповідно у нього відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначені Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 3817 термін «пальне» вживається в Законі № 3817 у значеннях, наведених у Кодексі.

Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу (підпункт 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3817:

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1 Закону № 3817);

оптова торгівля пальним - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб’єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (пункт 63 частини першої статті 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (пункт 77 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Згідно з частиною першою статті 29 Закону № 3817 оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (частина друга статті 29 Закону № 3817).

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Оптова та роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них відповідної ліцензії. Якщо Товариство передає іншим суб’єктам господарювання або фізичним особам не пальне, а лише талони на пальне (ПСТ та ПК), що підтверджено умовами укладених договорів між Товариством та покупцем талонів, а відпуск пального здійснюється іншим суб’єктом господарювання – оператором АЗС, то операція з передачі талонів на пальне (ПСТ та ПК) не є оптовою чи роздрібною торгівлею пальним.

Водночас, до звернення додано лише копії договорів купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток, укладених Товариством з постачальником пального, згідно з якими товаром є, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ (підпункт 1.11 пункту 1 договору купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток).

Разом з цим, слід зазначити, що кожен конкретний випадок взаємовідносин, в тому числі тих, про яке йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувалися такі операції, що дозволяє ідентифікувати їх фактичну сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).