X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2026 р. № 6022/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «»» (далі – ТОВ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування при внесенні грошового внеску учасником-нерезидентом до додаткового капіталу ТОВ без збільшення розміру статутного капіталу та без зміни номінальної вартості і розміру частки учасника та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є резидентом України та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах за ставкою 18 відсотків.

Єдиним учасником ТОВ є юридична особа — нерезидент України, резидент

Естонської Республіки, якій належить 100 відсотків частки у статутному капіталі ТОВ.

ТОВ планує отримати від учасника-нерезидента грошовий внесок в іноземній валюті до додаткового капіталу відповідно до частин четвертої та п'ятої ст. 12 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275-VIII).

Платник повідомляє, що статутом ТОВ відповідно до частин четвертої та п'ятої ст. 12 Закону № 2275-VIII передбачено створення додаткового капіталу окремо від статутного капіталу за рахунок вкладів (внесків) учасника (учасників) ТОВ.

Внесок здійснюватиметься:

• без збільшення розміру статутного капіталу ТОВ;

• без зміни номінальної вартості та розміру частки учасника;

• не як оплата товарів, робіт або послуг;

• не як кредит, позика або поворотна фінансова допомога;

• без нарахування процентів, винагороди чи іншої компенсації учаснику;

• без виникнення у ТОВ зобов'язання щодо повернення такого внеску.

Отриманий внесок відображатиметься у складі власного (додаткового) капіталу ТОВ відповідно до правил бухгалтерського обліку.

У запланованій ТОВ операції поєднуються обставини внесення грошових коштів та здійснення такого внеску учасником-нерезидентом.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Щодо податку на прибуток підприємств

чи правильно ТОВ розуміє, що грошовий внесок учасника-нерезидента до

додаткового капіталу ТОВ без збільшення розміру статутного капіталу та без зміни номінальної вартості і розміру частки учасника не призводить до виникнення податкових різниць, передбачених Кодексом, та враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до правил бухгалтерського обліку?

2. Щодо податку на додану вартість

чи є отримання ТОВ зазначеного грошового внеску від учасника -нерезидента об'єктом оподаткування податком на додану вартість та чи виникає у ТОВ у зв'язку з його отриманням обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ і складання податкової накладної?

3. Щодо оподаткування доходів нерезидента

чи виникає у ТОВ у зв'язку з отриманням зазначеного внеску обов'язок щодо утримання податку з доходів нерезидента відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу, враховуючи, що ТОВ не здійснює на користь учасника-нерезидента виплати доходу, процентів, винагороди чи іншої компенсації?

4. Щодо трансфертного ціноутворення

чи застосовуються до операції з внесення учасником-нерезидентом грошових коштів до додаткового капіталу ТОВ за наведених у цьому зверненні обставин положення ст. 39 Кодексу щодо трансфертного ціноутворення?

 

Щодо питання 1

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон
№ 2275-VIII.

Частиною першою ст. 12 Закону № 2275 встановлено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Частиною третьою статті 16 Закону № 2275 встановлено, що при збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.

При цьому учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників (частина перша ст. 18 Закону № 2275).

Законом України від 31.07.2025 № 4564-ІХ «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» який набрав чинності 27.08.2025, доповнено ст. 12 Закону № 2275 частинами четвертою та п’ятою.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 2275 визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини п’ятої ст. 12 Закону № 2275 правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму грошового внеску в додатковий капітал ТОВ-резидента у вигляді грошових коштів від учасника – нерезидента без збільшення розміру статутного капіталу та без зміни номінальної вартості і розміру частки учасника.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV ) (зі змінами)).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій із здійснення грошового внеску в додатковий капітал ТОВ-резидента у вигляді грошових коштів від учасника – нерезидента без збільшення розміру статутного капіталу та без зміни номінальної вартості і розміру частки учасника, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 2

Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 Кодексу операції, зазначені у ст. 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, яка є основною.

Податок да додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу).

Таким чином, операція із передачі нерезидентом – учасником ТОВ внеску у вигляді грошових коштів до додаткового капіталу ТОВ не є операцією з постачання товарів/послуг та, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання за такою операцією не нараховуються, а податкова накладна не складається.

 

Щодо питання 3

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні,

Вичерпний перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу, визначені п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доходи – збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (зі змінами)).

Таким чином, збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків учасників резидента – платника податку на прибуток у грошовій формі, не призводить до виникнення доходу у нерезидента.

Отже, не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом його походження з України згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу операція із внесення грошового внеску особою-нерезидентом до додаткового капіталу резидента-платника податку на прибуток.

 

Щодо питання 4

Підпунктом «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

У разі, якщо операція з отримання грошового внеску від учасника-нерезидента – пов’язаної особи до додаткового капіталу платника податків має вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, така операція визнаватиметься контрольованою.

Також, звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).