Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.10.2026 р. № 6027/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо оподаткування ПДВ окремих господарських операцій та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство провадить діяльність з будівництва, експлуатації вітряної електростанції, а також реалізації виробленої вітряної електроенергії на користь покупців - резидентів України.

Товариство планує продавати вироблену електроенергію трейдеру на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії на сегменті двосторонніх договорів ринку електричної енергії. Одночасно Товариство має намір укласти з іншим резидентом України договір про надання послуг із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, щодо яких поставка не є обов'язковою (далі – Договір).

За умовами Договору резидент-покупець надаватиме Товариству послугу із забезпечення стабільності ціни на електроенергію, якщо у періоді, визначеному сторонами Договору, значення індикативного показника ціни на електроенергію на ринку електричної енергії України буде нижчим допустимого нижнього граничного рівня можливого коливання значень такого показника. У такому випадку резидент-покупець буде платити Товариству різницю між фактичною ціною на ринку електричної енергії та мінімально погодженою ціною згідно Договору.

Водночас, Товариство також надаватиме такому резиденту-покупцю платну послугу із забезпечення стабільності ціни на електроенергію, якщо у періоді, визначеному сторонами Договору, значення індикативного показника ціни на електроенергію на ринку електричної енергії України є вищим за допустимий нижній граничний рівень можливого коливання значень такого показника, тобто в такому випадку Товариство буде платити резиденту-покупцю обумовлену суму від ціни на ринку електричної енергії, яка вища від мінімально погодженої ціни згідно з Договором.

Можливість та порядок укладення такого Договору передбачена законодавством України. При цьому, за своєю суттю Договір, на думку платника, можна віднести до деривативних контрактів, а саме свопів.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи відноситься договір про надання послуг із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, щодо яких поставка не є обов’язковою, до деривативів в розумінні підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ?

2) чи є надання послуг за договором про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, щодо яких поставка не є обов'язковою, об’єктом оподаткування ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначено Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

Згідно з частиною сьомою статті 71 Закону № 2019, з метою мінімізації ризиків, пов’язаних із коливанням цін на ринку електричної енергії для виробника електричної енергії з альтернативних джерел енергії, який здійснює діяльність на ринку без застосування стимулювання, передбаченого статтями 9¹, 9², 9³ Закону України від 20 лютого 2003 року № 555-ІV «Про альтернативні джерела енергії», крім виробників, об’єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких виключені з балансуючої групи гарантованого покупця відповідно до частини 4¹ статті 71 Закону № 2019, суб’єкт господарювання, який має намір продавати електричну енергію, вироблену на об’єкті електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексі), що використовує альтернативні джерела енергії, у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об’єкта електроенергетики або черги його будівництва (пускового комплексу), або виробник електричної енергії у період експлуатації об’єкта електроенергетики або черги його будівництва (пускового комплексу), що використовує альтернативні джерела енергії, може укласти із споживачем, електропостачальником або трейдером договір про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.

Укладення договору про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, та його виконання не впливає на операції з купівлі-продажу та/або постачання електричної енергії, що здійснюються сторонами договору на ринку електричної енергії.

Договір про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, повинен визначати, зокрема:

1) об’єкт електроенергетики або чергу будівництва електричної станції (пусковий комплекс) об’єкта електроенергетики, щодо якого укладається договір суб’єктом господарювання, який має намір продавати електричну енергію з альтернативних джерел, або виробником електричної енергії з альтернативних джерел;

2) індикативний показник ціни на електричну енергію на ринку електричної енергії України;

3) допустимі верхній та нижній граничні рівні можливого коливання значень індикативного показника ціни на електричну енергію, в межах якого послуга не надається;

4) порядок узгодження сторонами обсягу електричної енергії, щодо якого надається послуга;

5) періодичність надання послуги;

6) порядок визначення вартості послуги;

7) порядок здійснення оплати послуг за договором.

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов'язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480).

Згідно з визначенням, наданим частиною першою статті 31 Закону № 3480, деривативний контракт – це договір, умови якого передбачають обов'язок однієї або кожної із сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов'язок проведення грошових розрахунків.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

У ПКУ визначення деривативу наведено у підпункті 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, згідно з яким дериватив – документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством.

До деривативів належить, зокрема, своп – цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу, в тому числі процентних ставок, в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту (підпункт 14.1.45.1 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Щодо питання 1

З урахуванням пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ та згідно з підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи, зокрема, деривативи, виключний перелік яких наведено у підпункті 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Якщо платник податку здійснює операції, перераховані у підпункті 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 розділу І ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ. Отже, платник податку самостійно визначає, чи належать операції, які здійснюються ним у межах Договору, до операцій, перелік яких визначено підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

В той же час з метою з’ясування питання щодо належності до операцій з деривативами, визначених підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, операцій, що здійснюються платником податку в межах Договору, платнику податку доцільно звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка згідно з пунктом 3 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011, здійснює державне регулювання та контроль за емісією і обігом цінних паперів та похідних (деривативів) на території України або до Національного банку України, який відповідно до статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі, а також державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами України.

Щодо питання 2

З урахуванням норм підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ операції з надання послуг є обʼєктом оподаткування ПДВ.

Отже, якщо операції з надання послуг із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію, що здійснюються платником податку в межах Договору, не належать до операцій, визначених підпунктом 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, то з урахуванням норм підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ такі операції є обʼєктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню у порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.