Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.10.2026 р. № 6033/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ і отримує від резидента Румунії допоміжні послуги у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, оформлення супутніх документів, продаж піддонів для кріплення баржі інші портові послуги). Зазначені послуги надаються без укладання договору, на підставі окремих інвойсів. Місце надання послуг – порт Констанца (Румунія). Контрагент не є перевізником та не надає послуги фрахту.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи є операція з отримання допоміжних послуг у транспортній діяльності від нерезидента об’єктом оподаткування ПДВ;

1) чи утримується податок на доходи нерезидента при виплаті доходу резиденту Румунії за надання допоміжних послуг у транспортній діяльності?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Щодо питання 1

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання послуг, що пов’язані з рухомим майном, є фактичне місцезнаходження рухомого майна під час надання таких послуг. До таких послуг належать, зокрема, послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг (підпункт «а» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ допоміжні послуги у транспортній діяльності належать до категорії послуг, пов’язаних з рухомим майном, місцем постачання яких вважається місце фактичного їх надання.

Оскільки, як зазначено у зверненні, надання допоміжних послуг у транспортній діяльності фактично здійснюється за межами митної території України (зокрема, в порту Констанца, Румунія), операції нерезидента з постачання таких послуг Товариству не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 2

Особливості оподаткування нерезидентів регулюються пунктом 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 141 розділу ІІІ ПКУ, встановлений підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ.

Доходами нерезидента, отриманими із джерелом походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, встановленими пунктом 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ, є, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (підпункт «к» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ).

Згідно із підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 розділу ІІІ ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, у разі виплати доходу нерезиденту за надані послуги такі виплати не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).