Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.10.2026 р. № 6043/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення АТ «» (далі – Товариство) щодо питань, пов’язаних зі зміною строків корисного використання основних засобів внаслідок проведення поліпшень, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство веде облік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Основним стандартом, що регулює облік основних заcобів за міжнародними правилами є - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Оcновні засоби (далі – МСБО16), в якому у п.51 зазначено, що ліквідаційну вapтість та строк корисної експлуатації активу слід переглядати на кiнець кожного фінансового року та, якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок, зміну (зміни) слід відображати як зміну в обліковій оцінці відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Моделлю визнання активу в Товаристві є модель переоцінки відповідно до п. 31 МСБО16. Відповідно до якого після визнання активом, об'єкт основних засобів (справедливу вартість якого можна достовірно оцінити) слід обліковувати за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності.

У бухгалтерському обліку Товариства згідно з МСБО16 строк корисної експлуатації визначається за окремими активами виходячи з очікуваної корисності активу для суб'єкта господарювання.

Станом на кінець звітного року Товариство залучає незалежного оцінювача для переоцінки основних засобів, які обліковуються на балансі.

Під час переоцінки незалежний оцінювач може змінити не тільки вартість основних засобів, а й строки їх корисного використання, які або збільшуються по відношенню до попереднього або зменшуються. Змінений строк корисного використання застосовується при обліку основних засобів в бухгалтерському обліку з наступного місяця після отримання відповідних змін та затвердження розпорядчими документами Товариства.

В процесі господарської діяльності Товариство постійно проводить поліпшення основних засобів, а саме їх модернізацію, реконструкцію. Taкі поліпшення в деяких випадках призводять до збільшення строку корисного використання такого об’єкту. Відповідні зміни строків корисного використання підлягають застосуванню у бухгалтерському обліку.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи повинно Товариство змінені строки корисного використання при проведенні переоцінки незалежним оцінювачем та внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції) застосувати одночасно як в бухгалтерському так i в податковому обліку?

2. Чи має право Товариство після зміни терміну корисного використання, зазначеного у звіті незалежного оцінювача, які були застосовані у бухгалтерському обліку застосувати до податкового обліку основних засобів враховуючи, що зміни можуть бути як в сторону зменшення строку корисного використання так і в сторону збільшення?

3. Чи повинно Товариство змінений термін корисного використання, при проведенні переоцінки незалежним оцінювачем та внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції) при застосуванні у податковому обліку порівнювати з мінімально допустимими строками їх амортизації у податковому обліку відповідно до п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу?

 

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби –матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, а саме:

витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

При цьому, терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації в податковому обліку визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

При цьому класифікація основних засобів за групами у податковому обліку та бухгалтерському обліку є аналогічною.

Відповідно до п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Отже, якщо у разі зміни строку корисного використання (експлуатації) (проведення поліпшень, реконструкції) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку він став менший ніж той, що встановлений п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, то у податковому обліку платник використовує строк корисного використання такого об’єкта, встановлений цим підпунктом Кодексу.

Якщо у разі зміни строку корисного використання (експлуатації) (проведення поліпшень, реконструкції) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку він став (залишився) більшим ніж той, що встановлений п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, платник використовує такий змінений (збільшений) строк корисного використання такого об’єкта, встановлений у бухгалтерському обліку і для цілей визначення податкової амортизації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).