Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.10.2026 р. № 6044/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

     Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення АТ КБ «» (далі – Банк) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму неамортизованої податкової залишкової вартості необоротних матеріальних активів (далі – НМА) 5 групи при його списанні за актом типової форми № НА-З (ОЗ-З) у зв’язку із закінченням однорічного строку дії ліцензії, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Банк придбаває нематеріальні активи, зокрема, ліцензії, які у податковому обліку класифікуються як НМА 5 групи («авторське право та суміжні з ним права…») згідно з п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Строк таких ліцензій становить 1 рік, і після його закінчення банк списує їх у бухгалтерському обліку. В окремих випадках певні види ліцензій придбаваються Банком систематично – щорічно на 1 рік з послідовним списанням попередньої ліцензії та оформленням нової строком на 1 рік.

У бухгалтерському обліку (відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.07.2004 № 33 та Правил застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України) строк корисного використання окремих об’єктів НМА (короткострокових ліцензій на ПЗ) становить 1 рік (12 місяців).

Після закінчення 1 року (12 місяців) використання та вичерпання строку дії ліцензії НМА повністю замортизований у бухгалтерському обліку (балансова вартість = 0). На підставі рішення комісії, Банком оформлюється акт на списання нематеріальних активів (типова форма № НА-З (ОЗ-З), об’єкт фактично вибуває та повністю списується з балансових рахунків бухгалтерського обліку Банку.

Станом на дату списання в податковому обліку залишається неамортизована податкова залишкова вартість у розмірі 50% від початкової вартості (оскільки податкова амортизація розраховувалася з розрахунку 2-річного строку).

Банк зазначає, що Кодекс не містить заборони щодо застосування п. 138.2 ст. 138 Кодексу при списанні НМА до закінчення 2-річного строку, якщо таке списання є реальним та підтвердженим первинними документами.

Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має Банк право застосувати положення абзацу третього п. 138.2
   ст. 138 Кодексу та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму неамортизованої податкової залишкової вартості НМА 5 групи при його списанні за актом типової форми № НА-З (ОЗ-З) у зв’язку із закінченням однорічного строку дії ліцензії?

2. У разі ствердної відповіді на перше питання, у яких саме рядках додатка РІ до Декларації з податку на прибуток підприємств Банк повинен відобразити різниці, що виникають при списанні такого об’єкта НМА?

 

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Згідно з п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» (далі – МСБО 38) актив – це ресурс:

а) контрольований суб'єктом господарювання у результаті минулих подій; та

б) від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб'єкта господарювання.

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, зокрема:

до групи 5 відноситься – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

При цьому строк нарахування амортизації нематеріальних активів групи 5 встановлюється відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Таким чином, нематеріальні активи, зокрема ліцензії, які в обліку визнано нематеріальним активом 5 групи, що використовуються у господарській діяльності платника податку на прибуток, мають амортизуватись у податковому обліку у порядку, встановленому п. 138.3 ст. 138 Кодексу, не менше ніж 2 роки, незалежно від їх строку корисного використання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).