Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.10.2026 р. № 6046/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником ПДВ та здійснює діяльність у сфері надання допоміжних послуг щодо транспортування, зокрема надає послуги митного брокера. Товариство надає замовникам-резидентам комплексну послугу з організації оформлення транзитних декларацій Т1, яка надається окремо від договору міжнародного перевезення вантажу. До вартості комплексної послуги включаються послуги Товариства з підготовки та подання транзитної декларації до системи NCTS Фаза 6, а також витрати на придбання у страхової компанії – резидента фінансової гарантії, необхідної для оформлення відповідної декларації. Загальна договірна вартість комплексної послуги становить 1000,00 грн, з яких 180,00 грн – вартість фінансової гарантії, сплачена Товариством страховій компанії, а 820 грн – винагорода Товариства.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.

1. Що є базою оподаткування ПДВ під час постачання комплексної послуги з оформлення транзитної декларації Т1: повна договірна вартість у розмірі 1000,00 грн чи вартість послуги за вирахуванням страхового платежу (сума чистої винагороди брокера 820,00 грн), та який режим оподаткування застосовується до такої операції?

2. Чи звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.8 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання послуг з оформлення транзитних декларацій Т1 та послуг, пов’язаних з транзитним перевезенням вантажів?

3. Чи потрібно окремо відображати в акті наданих послуг та податковій накладній вартість брокерських послуг і суму страхового платежу, сплаченого за фінансову гарантію?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 ПКУ і частина друга статті 1 МКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі статтею 90 глави 17 розділу V МКУ транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України визначено Законом України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів» (далі – Закон № 1172).

Відповідно до статті 1 Закону № 1172 транзит вантажів – це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України; транзитні послуги (роботи) – безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо; учасники транзиту – вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Відповідно до статті 7 Закону № 1172 транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Статтею 310 МКУ визначено, що гарантія є зобов'язанням гаранта виплатити на вимогу митного органу коштів у межах розміру гарантії та в порядку і строки, визначені МКУ, у разі невиконання особою обов'язку із сплати митних платежів. Гарантія видається гарантом особі, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, у формі документа.

Згідно із частиною першою статті 316 МКУ гарантом можуть виступати такі фінансові установи:

1) банки;

2) страховики, крім страховиків, які отримали ліцензіюн а здійснення діяльності з надання гарантій;

3) фінансові компанії, які мають право на провадження діяльності з надання гарантій.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з надання послуг з надання гарантій, банківських поручительств.

Згідно з пунктом 197.8 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Звільнення від оподаткування, передбачене абзацом першим цього пункту, не поширюється на операції з постачання послуг, що виконуються (надаються) для забезпечення переміщення (транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 2

Операції з постачання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням), звільняються від оподаткування ПДВ.

Водночас операції з постачання послуг з оформлення транзитних декларацій Т1 оподатковуються ПДВ в загальному порядку за основною ставкою.

Операції з постачання послуг із надання гарантій за умови дотримання встановлених законодавством вимог не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

При цьому операції з постачання послуг із організації надання гарантій підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Таким чином, якщо за умовами договору Товариство надає замовнику єдину комплексну послугу, що включає оформлення транзитної декларації Т1 та організацію надання фінансової гарантії, а вартість такої гарантії включено до договірної вартості послуги, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з повної договірної вартості такої комплексної послуги – 1000,00 грн. За таких обставин сума 180,00 грн, сплачена Товариством за фінансову гарантію, не виключається з бази оподаткування ПДВ. Операція з постачання зазначеної комплексної послуги оподатковується ПДВ за основною ставкою 20 відсотків.

При цьому операції з постачання інших послуг, безпосередньо пов’язаних з транзитним перевезенням вантажів, підлягають окремий оцінці з урахуванням їх фактичного змісту, договірних умов та документального підтвердження.

Щодо питання 3

Для визначення порядку відображення відповідних сум (вартість брокерських послуг і сума страхового платежу, сплаченого за фінансову гарантію) у первинних документах та податкових накладних необхідно враховувати фактичний зміст господарських операцій і умови договору.

Якщо Товариство постачає замовнику єдину комплексну послугу з оформлення транзитної декларації Т1 та організації надання фінансової гарантії, а сума 180,00 грн є витратами Товариства на придбання гарантії для виконання власних договірних зобов’язань, підстав для відображення цієї суми як окремої операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, немає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).