Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2026 р. № 6081/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

    Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У зверненні Товариства порушено питання щодо порядку зазначення номенклатури товарів у податковій накладній (графа 2) у разі, якщо найменування товару у фіскальному чеку міститиме додаткові характеристики, які не формують окремих номенклатурних позицій у бухгалтерському обліку (зокрема: назву колекції, патерн, розмір), а також щодо необхідності оформлення видаткової накладної при подальшому відвантаженні такої продукції покупцю через перевізника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу 1 розділу І Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996-XIV).

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (частина друга статті 8 Закону № 996-XIV).

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044 (далі – НП(С)БО 9).

Відповідно до пункту 7 НП(С)БО 9 одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Форми та зміст розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 11.02.2016 № 220/28350, зі змінами (далі – Положення № 13).

У пункті 2 розділу ІІ Положення №  13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки податку на додану вартість.

Відповідно до визначень, наведених у пункті 2 розділу І Положення №  13, назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

При цьому фіскальний касовий чек, що формується реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) / програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахункової операції, є розрахунковим документом, вимоги до форми та змісту якого визначаються законодавством у сфері застосування РРО/ПРРО.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996-XIV). Таким центральним органом виконавчої влади є Міністерство фінансів України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V Кодексу і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати
її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, одним із яких є опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг).

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, зокрема:

до графи 2 – опис (номенклатура) товарів / послуг постачальника (продавця) (підпункт 1 пункту 16 Порядку № 1307);

до граф 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП. У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, у разі постачання послуги – графа 3.3 (підпункт 2 пункту 16 Порядку № 1307);

до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів / послуг (підпункт 3 пункту 16 Порядку № 1307);

до графи 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів / послуг (підпункт 4 пункту 16 Порядку № 1307);

до графи 7 – ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ (підпункт 5 пункту 16 Порядку № 1307);

до графи 8 – код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій  з постачання товарів / послуг, що постачаються (підпункт 6 пункту 16 Порядку № 1307).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

До табличної частини податкової накладної вносяться відомості в розрізі опису (номенклатури) товарів / послуг із зазначенням, зокрема, їх коду згідно з УКТ ЗЕД / ДКПП, ставки ПДВ, одиниці виміру, кількості та ціни, що дають можливість ідентифікувати здійснену операцію, зокрема, товар / послугу, що постачаються.

Тобто, при складанні податкової накладної платник податку має забезпечити відповідність зазначених у ній показників фактичному змісту здійсненої операції, відомості щодо яких мають відповідати формулюванню у первинних (бухгалтерських) документах, складених за такою операцією.

Отже, з урахуванням випадку описаного у зверненні, опис (номенклатура) товару у графі 2 податкової накладної має відповідати найменуванню (номенклатурі), за яким відповідний товар обліковується та ідентифікується у документах Товариства, а також забезпечувати однозначну ідентифікацію товару, що є предметом відповідної операції з постачання.

При цьому відповідність наведеного у зверненні порядку здійснення операцій даним бухгалтерського обліку, первинним та іншим документам Товариства може бути встановлена лише на підставі дослідження відповідних документів та інформації у встановленому Кодексом порядку.

 З питання складання (оформлення) первинних (бухгалтерських) документів за господарськими операціями, що здійснюються суб’єктами господарювання, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).