Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2026 р. № 6088/ІПК/26-15-24-01-14-06

    Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення  щодо практичного застосування норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні фізична особа повідомила, що є громадянкою України та з липня 2023 року фактично постійно проживає разом із сином в Королівстві Норвегія на підставі дозволу на проживання в межах колективного захисту.

Платниця податків зазначила, що перебувала в Україні приблизно один тиждень у квітні 2022 року та надалі постійно проживала за межами України. У 2025 році не перебувала в Україні протягом 183 днів.

Фактично фізична особа проживає у Норвегії, де має життєві та побутові зв'язки. Після виїзду з України не здійснювала підприємницької діяльності в Україні та не мала трудових відносин в Україні.

В Україні фізична особа має зареєстроване місце проживання у м. Києві та майно, також в Україні постійно проживають її батьки.

У січні 2026 року фізична особа отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті колишнього чоловіка, який помер «…».06.2025. Спадковим майном є квартира у м. Києві. Вартість спадкового майна відповідно до оцінки становить … грн.

Під час оформлення спадщини було визначено суму податку та військового збору виходячи зі ставки 10 відсотків.

Водночас, з урахуванням фактичного постійного проживання фізичної особи за межами України, виникла необхідність визначити статус податкового резидента України на момент отримання спадщини та правильність застосованої ставки оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є фізична особа податковим резидентом України для цілей оподаткування доходу у вигляді спадщини, отриманого у  січні 2026 року, з урахуванням фактичного постійного проживання в Королівстві Норвегія з липня 2023 року?
2. Які саме критерії, передбачені п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають застосуванню для визначення статусу податкового резидента України з урахуванням наведених фактичних обставин?
3. Яка ставка податку на доходи фізичних осіб та військового збору повинна застосовуватися до доходу у вигляді зазначеної спадщини: ставка, передбачена для резидента України, чи ставка, передбачена для нерезидента України?
4. Чи правильно було визначено під час оформлення спадщини суму податку та військового збору виходячи із загальної ставки 10 відсотків, та чи виникає у фізичної особи додаткове податкове зобов'язання у разі встановлення статусу нерезидента України?

Щодо першого - четвертого питань.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу визначено функції контролюючих органів, зокрема, контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації.

Визначення резидентського статусу фізичної особи є вирішальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізична особа резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Водночас місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

При цьому постійним місцем проживання згідно із ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи положення абзаців першого – третього п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Разом з цим, згідно з п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізичні особи, які не є резидентами України, вважаються нерезидентами.

Отже, з метою оподаткування для визначення статусу резидента України слід керуватися положеннями п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Слід зазначити, що всі критерії визначення податкового резидентства аналізуються у сукупності, а кожен окремий випадок розглядається на підставі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

Одночасно зауважуємо, що фізична особа самостійно визначає свій резидентський статус на підставі п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п. 163.2 ст. 163 Кодексу).

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, врегульовано п.  170.10 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, зокрема залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Об'єкти спадщини платника податку з метою оподаткування визначені п. 174.1 ст. 174 Кодексу.

При цьому, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 cт. 174 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей розділу IV Кодексу:

членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені;

членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Разом з тим, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і п.п. 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п.174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу.

Водночас, за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, оподатковуються будь-які об'єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента, та будь-які об'єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку (військового збору) до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий фізичною особою - резидентом від спадкодавця – резидента, який не є родичем першого або другого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Разом з тим, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий фізичною особою - нерезидентом від фізичної особи - резидента незалежно від ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Водночас, відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (ст. 46 Закону № 3425).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

_____________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.