Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2026 р. № 6102/ІПК/99-00-19-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Акціонерного товариства (далі – Товариство) щодо практичного застосування норм податкового законодавства в частині обчислення строку подання заяви платником про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання, встановленого пунктом 43.3 статті 43 Кодексу та повідомляє таке.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає в отриманні відповіді на питання:

1. Від якої саме події розраховується 1095-денний строк, передбачений пунктом 43.3 статті 43 Кодексу, для подання заяви про повернення надміру сплачених коштів, що виникли внаслідок подання уточнюючого розрахунку: від дати фактичної оплати (перерахування коштів до бюджету) чи від дати подання уточнюючої декларації (розрахунку), яка зафіксувала зменшення податкового зобов’язання?

2. Чи має право платник податків на повернення на надміру сплаченої суми, якщо з моменту фактичної сплати коштів до бюджету вже минуло більш ніж 1095 днів, але вказаний строк не минув від дати подання уточнюючої податкової декларації (розрахунку), яка зафіксувала зменшення податкового зобов’язання?

Щодо порушених Товариством питань слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункту 1.1 статті 1 Кодекс).

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Кодексу) .

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до статті 17 Кодексу платників податків має право, зокрема, на повернення надміру сплачених податків, зборів, пені, штрафів у порядку, встановленим Кодексом.

Загальні положення повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, регулюються статтями 43, 102 Кодексу та наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зі змінами), яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Порядок № 60).

Згідно із пунктом 43.1 статті 43 розділу ІІ Кодексу та пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 60 обов’язковою умовою для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Також, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 60).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій декларації, він має право подати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час його подання.

Пунктом 76.1 статті 76 Кодексу передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Отже, якщо до подання уточнюючого розрахунку сума фактично сплаченого грошового зобов’язання відповідала сумі задекларованого зобов’язання, така сума на дату її сплати не є надміру сплаченою.

У разі подальшого зменшення грошового зобов’язання за результатами подання уточнюючого розрахунку надміру сплачена сума визначається як різниця між коштами, зарахованими до бюджету, та сумою грошового зобов’язання після такого уточнення.

При цьому, в рамках камеральної перевірки, проведення якої регламентовано статтями 75 та 76 Кодексу, підтвердити факт правомірності повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань неможливо, для цього необхідним є проведення документальної планової або позапланової перевірки. Такі перевірки проводяться територіальними органами ДПС в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом. 

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків. 

З огляду на викладене, у разі подання платником уточнюючої декларації (розрахунку), яким зменшено суми податкового зобов’язання, що були раніше задекларовані та сплачені до бюджету, датою виникнення надміру сплачених коштів вважається дата подання такого розрахунку за звітний період до територіального органу ДПС. Тобто, платник податків має право на повернення таких коштів відповідно до статті 43 Кодексу та Порядку № 60.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).