Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2026 р. № 6113/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення Установи щодо оподаткування ПДВ, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за результатами електронного аукціону, проведеного через електронну торгову систему Prozorro для продажу об’єкта малої приватизації (комплексу будівель і споруд), визначено переможця, але таким переможцем аукціону ціна продажу об’єкта у встановлений строк на рахунок Установи не сплачена, у зв’язку з чим його було дискваліфіковано.

В той же час, на рахунок Установи оператором електронного майданчика були перераховані кошти, які були сплачені переможцем аукціону, якого дискваліфіковано, як частина гарантійного внеску за участь в аукціоні, який за умовами проведення аукціону зараховується переможцю в рахунок оплати за придбане майно.

Учасник звернувся до суду з позовною заявою про скасування результатів аукціону та повернення суми гарантійного внеску, на момент надання звернення рішення суду у справі не прийнято.

З урахуванням вищевикладеного, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи виникає у Установи обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі –­ ЄРПН) податкову накладну на суму отриманого гарантійного внеску за правилом «першої події» згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу VПКУ;

2) чи зупиняє чи відтерміновує факт відкриття судового провадження обов’язок платника податку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на суму отриманих коштів;

3) щодо порядку коригування податкових зобов’язань з ПДВ (складання розрахунку коригування) у разі майбутнього задоволення позову судом, скасування результатів аукціону та обов’язку Установи повернути кошти?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна», зі змінами (далі – Закон № 2269).

Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432 (далі – Порядок № 432).

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону № 2269 оператор електронного майданчика – юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з Адміністратором електронної торгової системи, істотні умови якого визначаються Кабінетом Міністрів України.

Органи приватизації – Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад (пункт 20 частини першої статті 1 Закону № 2269).

Гарантійний внесок – сума коштів, яка вноситься потенційним покупцем об’єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов’язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2269).

Для участі в електронному аукціоні особа, яка має намір взяти участь у електронному аукціоні, зокрема, сплачує реєстраційний та гарантійний внески на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації (частина одинадцята статті 14 Закону № 2269 та пункти 81, 104 Порядку № 432).

Правила продажу об’єктів малої приватизації визначено статтею 15 Закону № 2269, відповідно до частини сьомої якої після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону. Переможцю аукціону гарантійний внесок, за вирахуванням плати за участь у електронному аукціоні, зараховується під час розрахунку за об'єкт приватизації.

Згідно з пунктом 106 Порядку № 432 оператор електронного майданчика перераховує на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, сплачений гарантійний внесок переможця електронного аукціону (за вирахуванням плати за участь в електронному аукціоні) протягом п’яти робочих днів з дня опублікування протоколу про результати електронного аукціону в електронній торговій системі в рахунок оплати ціни продажу об’єкта приватизації переможцем.

Пунктами 64, 95 Порядку № 432 передбачено, що переможець електронного аукціону / переможець електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій:

підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію / найбільшу закриту цінову пропозицію / ставку, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою;

сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об'єкта приватизації протягом 20 робочих днів з дня формування / що настає за днем формування протоколу про результати електронного аукціону;

укладає договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 25 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

Пунктами 67, 96 Порядку № 432 встановлено, що у випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 Закону № 2269, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, не сплатив ціну продажу об'єкта приватизації у встановлений строк, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.

У такому випадку автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону, в якому переможцем визначається учасник з наступною за величиною закритою ціновою пропозицією, а у разі однакових закритих цінових пропозицій кількох учасників – той, що подав її раніше згідно з порядком обліку часу, за яким діє електронна торгова система, або учасник, який зробив ставку. У разі відсутності такого учасника електронна торгова система змінює статус електронного аукціону на «Аукціон не відбувся».

У разі невиконання переможцем електронного аукціону однієї з вимог, передбачених пунктами 64, 95 Порядку № 432, а також у випадках, передбачених пунктом 67 або 96 Порядку № 432, сплачені гарантійний та реєстраційний внески не повертаються такому переможцю та перераховуються оператором електронного майданчика, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, протягом п'яти робочих днів з дня настання подій, визначених пунктом 67 або 96 Порядку № 432 (пункт 112 Порядку № 432).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше («перша подія»):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ передбачено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, зокрема, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, інформуємо, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Щодо питань 1 – 3

Якщо гарантійний внесок, сплачений потенційним покупцем, якого надалі було визнано переможцем аукціону, перераховується оператором електронного майданчика органу приватизації в рахунок оплати ціни продажу об’єкта приватизації, то на дату такого перерахування коштів відбувається зміна напряму їх використання, а саме гарантійний внесок змінює своє призначення на оплату (часткову оплату) вартості об’єкта приватизації.

Відповідно до пунктів 187.1 статті 187 та 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату зміни напряму використання гарантійного внеску в оплату вартості об’єкта приватизації (у разі, якщо це є перша подія за операцією), постачальник об’єкта приватизації (орган приватизації) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

У випадку, якщо після перерахування таких коштів оператором електронного майданчика на рахунок органу приватизації та складання органом приватизації відповідної податкової накладної продаж (постачання) об’єкта приватизації переможцю аукціону не відбувається (зокрема, у зв’язку з невиконанням вимог пунктів 64, 95 Порядку № 432, а також у випадках, передбачених пунктом 67 або 96 Порядку № 432), орган приватизації може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної за наявності підстав, визначених пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).