Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2026 р. № 6130/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Адвокатського бюро щодо окремих питань із оподаткування коштів юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Адвокатське бюро повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та у зв’язку з недопущенням пропуску строків позовної давності для звернення до суду керівник вніс готівкові кошти на поточний рахунок Адвокатського бюро. У графі «Призначення платежу» у відповідності до інструкції НБУ, було автоматично сформовано стандартне технічне формулювання: «Готівкові надходження власних коштів суб’єкта господарювання через касу» із зазначенням дати платежу, особи керівника Бюро через якого здійснено платіж та його ідентифікаційного номера платника податків.

Адвокатське бюро, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається сума коштів у розмірі 29400 грн., яка внесена керівником Адвокатського бюро на поточний рахунок бюро через касу банку для термінової оплати судового збору (з метою запобігання пропуску строків позовної давності) об’єктом оподаткування бюро, яке застосовує спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи?

2. Чи виникають податкові зобов’язання у Адвокатського бюро у зв’язку з тим, що банк у платіжних інструкціях № 2PL740351 від 27.07.2026, № 2PL988598 від 07.08.2026 та № 2PL353786 від 25.08.2026 у графі «Призначення платежу» у відповідності до інструкції НБУ автоматично сформував стандартне технічне формулювання «Готівкові надходження власних коштів суб’єкта господарювання через касу» із зазначенням дати платежу, особи керівника бюро через якого здійснено платіж та його ідентифікаційний номер платника податків, якщо фактично ці кошти є тимчасовою фінансовою допомогою від керівника?

3. Яким чином Адвокатському бюро слід відобразити зазначену операцію в бухгалтерському та податковому обліку, та які додаткові первинні документи необхідно оформити для підтвердження правової природи цих коштів?

Щодо першого- другого питання.

Оскільки, Адвокатським бюро не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операції, що ним здійснюється, тому відповідь надається на загальних підставах.

Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив (частина перша статті 14 Закону № 5076).

Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське бюро (частина п’ята статті 14 Закону № 5076).

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3674 судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом № 3674 (частина перша статті 2 Закону № 3674).

Відповідно до абзацу першого – другого частини першої статті 6 Закону № 3674 визначено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина перша статті 9 Закону № 3674 ).

Крім того, згідно з частиною першою статті 133 глави 8 «Судові витрати» Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПКУ) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 глави 8 «Судові витрати» Закону № 3674).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 стаття 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший пункту 292.6 статті 292 Кодексу).

Пунктом 292.4 статті 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

При цьому, до складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів ( підпункт 3 пункту 292.11 статті 292 Кодексу).

Пунктом 292.13 статті 292 Кодексу визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).

Відповідно до пункту 6.2 П(С)БО 15 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».

Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

Враховуючи зазначене, оскільки Адвокатське бюро є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %, тому до складу доходу Адвокатського бюро включається вся сума коштів, що надійшла платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

При цьому, з урахуванням інформації зазначеної у зверненні, у разі надходження коштів Адвокатському бюро – платнику єдиного податку третьої групи від керівника такі кошти можуть класифікуватися як фінансова допомога.

Порядок оподаткування таких коштів залежить від наявності ознак належності такої допомоги до поворотної або безповоротної, зокрема, наявності відповідного договору дарування або інших подібних договорів.

Щодо третього питання.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або  податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996-XIV).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом № 996-XIV.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Враховуючи зазначене, питання з визначення первинних документів та відображення у бухгалтерському обліку господарської операції з отримання коштів Адвокатським бюро – платником єдиного податку від керівника як фінансова допомога належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів). Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).