Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2026 р. № 6176/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

    Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення ( ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, який здійснив ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, на дату оформлення митної декларації (( ).2023) не був зареєстрований платником ПДВ (дата реєстрації платником ПДВ – 01.10.2024). За результатами перевірки митним органом було донараховано митні платежі та ( ).2026 оформлено аркуш коригування до митної декларації.

З огляду на викладене платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи може бути включена до податкового кредиту сума ПДВ, відображена в аркуші коригування до митної декларації, якщо оформлення митної декларації відбулося до реєстрації платником ПДВ, а доплата та оформлення аркуша коригування – після реєстрації платником ПДВ?

2. Якщо право на податковий кредит виникло, то до якого звітного (податкового) періоду належить ця сума та які документи є достатніми для її підтвердження?

3. Якщо належним звітним (податковим) періодом є липень 2026 року, чи потрібно подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за липень 2026 року та уточнюючий додаток 2 (Д2)?

4. Чи є врахування доплаченого імпортного ПДВ у показнику ∑ _Митн системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) самостійною достатньою підставою для податкового кредиту, чи право на такий кредит за наведених обставин визначається окремо від реєстраційного ліміту?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу; відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі – Митний кодекс), Кодексом та іншими законами України з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 Кодексу, частина друга статті 1 Митного кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Для товарів, що ввозяться на митну територію України базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.

Пунктом 187.8 статті 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).

Відповідно до положень частини сьомої статті 269 Митного кодексу порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, зі змінами (далі – Положення № 450) після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення № 450.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307, зі змінами.

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, зі змінами (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑_Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑_Митн – загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.07.2015 під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ∑_Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015 року (пункт 9 Порядку № 569).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Операції з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів відображаються у рядках 11.1 (з основною ставкою), 11.2 (зі ставкою 7 відсотків), 11.3 (зі ставкою 14 відсотків) та 11.4 (без ПДВ) податкової декларації з ПДВ (підпункт 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21).

Щодо першого – четвертого питань

Якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Результат коригування митних платежів, в частині доплати (повернення) суми ПДВ, відображається з відповідним знаком у рядках 11.1, 11.2 (в залежності від ставки ПДВ) у складі податкової декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому відповідно до вимог митного законодавства оформлено аркуш коригування.

Отже, якщо на дату оформлення митної декларації особа не була зареєстрованою платником ПДВ, то право на включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, оформленої до дати реєстрації платником ПДВ, у такої особи відсутнє, відповідно аркуш коригування, оформлений до такої митної декларації, яким донараховано, зокрема суми ПДВ, не може бути підставою для формування податкового кредиту, незалежно від порядку їх відображення в СЕА ПДВ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.