Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення сільськогосподарського товариства (далі – Товариство) щодо питань з операцій з надання в оренду нерухомого майна платником, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3
п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи. Товариство має намір передати в оренду власне нежитлове приміщення, що становить 1 відсоток від загального доходу. Дохід від цієї операції не порушить дотримання критерія частки сільськогосподарського товаровиробництва (дорівнення або перевищення 75 відсотків). У Єдиному державному реєстрі (далі – ЄДР) у Товариства відсутній код за видом економічної діяльності (далі – КВЕД) 68.20 – «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Оформити та внести зміни до ЄДР на даний момент Товариство не має можливості, процедура внесення КВЕД ЄДР заплановано здійснити після проведення зборів засновників.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи має право платник єдиного податку четвертої групи здійснювати операцію з оренди власного нерухомого майна за відсутності в ЄДР
КВЕД у 68.20?
Чи є отримання доходу від оренди за таких умов підставою для анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи, якщо критерій частки сільськогосподарського товаровиробництва (дорівнення або перевищення 75 відсотків) повністю дотримується?
Чи передбачені фінансові санкції (штрафи) за здійснення операцій оренди без наявності КВЕД у 68.20 у ЄДР для платника єдиного податку четвертої групи?
Щодо першого - другого питань.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).
Згідно з п.п. "а" п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарський товаровиробник - зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання
(п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пунктом 291.51 ст. 291 Кодексу встановлено перелік обмежень для платників єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до абзацу другого п.п 291.51.1 п. 291.51 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).
Отже, платнику єдиного податку четвертої групи не заборонено здійснювати операції із надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Разом з тим, особливістю набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи є відповідність частки сільськогосподарського товаровиробництва вимогам чинного законодавства.
Оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, то включення до складу загального доходу сільськогосподарського товаровиробника суми доходу від надання в оренду власного нерухомого майна вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва та відповідно на отримання або підтвердження статусу платника єдиного податку.
Щодо третього питання.
Якщо юридична особа при здійсненні державної реєстрації за власним бажанням обирає види діяльності, які планує здійснювати під час господарської діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, то вона подає перелік документів про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу, зокрема щодо визначених КВЕД, державному реєстратору відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396.
Основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначити та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб.
Зміна КВЕД, додання нових КВЕД здійснюється через подання заяви до ЄДР.
Для юридичної особи - платника єдиного податку четвертої групи Кодекс не передбачає окремого штрафу за здійснення діяльності, код якої відсутній у ЄДР. Винятком є діяльність, для якої необхідна ліцензія або спеціальний дозвіл.
Разом з тим, якщо Товариство планує розширити види діяльності на постійній основі, то Товариству необхідно внести відповідні зміни до ЄДР, зокрема нові КВЕД.
Товариство має право здійснювати діяльність за новими КВЕД та відображати ці види діяльності у договорах, первинних документах, звітності з моменту внесення змін до ЄДР.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |