Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2026 р. № 6182/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) від (вх. ДПС № від) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері громадського харчування, торгівлі, зокрема алкогольними напоями. Введення серій та номерів марок акцизного податку при проведенні розрахунків із споживачами через реєстратор розрахункових операцій здійснюється в ручному режимі.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання (в контексті звернення) яка сума фінансових санкцій передбачена у разі відсутності або «задвоєння» штрихового значення марки акцизного податку у фіскальному касовому чеку, і згідно якого законодавчого акта?

 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та / або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.

У пункті 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального касового чека (далі – фіскальний чек) є, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9).

У пункті 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки через РРО / ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО / ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, окрім обов’язкового зазначення групи (горілка, сигарети та/або тип пального) ще й найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, а у разі реалізації алкогольних напоїв – ще й реквізити марок акцизного податку.

Крім того, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, зокрема цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу I Положення № 13).

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахунків, є порушенням вимог пункту 2 статті 3 Закону № 265, відповідальність за яке передбачена статтею 17 такого Закону.

Так, відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265, у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахунків, до СГ, які здійснюють розрахунки за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, – за кожне наступне порушення.

 

Щодо питання дублювання марок акцизного податку в фіскальних касових чеках окремо інформуємо, що відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Кодексу марка акцизного податку – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 226.7 статті 226 Кодексу визначено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 визначено, що штриховий код (обов’язковий реквізит марки акцизного податку), який наноситься на кожну марку акцизного податку, містить інформацію про серію та номер марки.

Слід зазначити, що питання дублювання марок акцизного податку в фіскальних касових чеках уже досліджувалось Верховним Судом у постанові Верховного суду, де, зокрема зазначено, що кожна марка акцизного податку є унікальною та містить індивідуальний номер, місяць і рік виготовлення та суму сплаченого акцизу; марка використовується одноразово, її дублювання або повторне застосування не допускається; технічні або «людські» помилки при внесенні реквізитів акцизних марок у фіскальні чеки не звільняють від фінансової відповідальності.

Враховуючи викладене вище та незначний обсяг фактичних обставин, наведених Підприємцем у зверненні, зокрема не зазначено за яких обставин під час візуального контролю введення реквізитів поточної марки акцизного податку могло трапитись повторне введення такого ж реквізиту попередньої, щойно введеної марки акцизного податку, надання більш розширеної відповіді не можливе.

Таке уточнення необхідне не тільки для встановлення суті порушення та нормативно-правового акту яким воно передбачене, а й чіткої відповіді щодо штрафної санкції, що передбачена за його вчинення.

У випадку надання Вами детального опису наведеної вище ситуації, відповідь на зазначене питання буде надано додатково.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.