Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.10.2026 р. № 6217/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України на звернення Приватного підприємства (далі – Підприємство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо особливостей визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство у своєму зверненні повідомило, що воно перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку четвертої групи. Підприємство має намір стати учасником Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) та здійснити внесок до додаткового капіталу Товариства без збільшення статутного капіталу та без змін номінальної вартості часток учасників, керуючись частиною 2 ст. 12 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2275). Внесок планується здійснити грошовими коштами.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи виникає у Підприємства об’єкт оподаткування єдиним податком або дохід при здійсненні внеску до додаткового капіталу Товариства без збільшення статутного капіталу?

2. Чи впливає проведення операцій зі здійснення внеску до додаткового капіталу Товариства (як грошовими коштами, так і майном) на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (75 відс.), яка є обов’язковою умовою для перебування Підприємства на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку четвертої групи)?

3. У разі якщо внесок до додаткового капіталу здійснюватиметься майном(негрошовим внеском): чи вважається така операція постачанням товарів/необоротних активів відповідно до п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 Кодексу та чи виникають у Підприємства зобов’язання з податку на додану вартість (далі –ПДВ) за умови перебування на обліку як платника ПДВ?

 

Щодо першого та другого питань.

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює, або перевищує 75 відсотків.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (абз. перший п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Отже, внесок Підприємства до додаткового капіталу без збільшення статутного капіталу Товариства не впливає на податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823, зі змінами та доповненнями (далі – Розрахунок).

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою − відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами.

Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом № 2275.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 2275 визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Прямі фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (п.п. «б» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, внесення учасником юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи суми коштів до додаткового капіталу іншої особи, у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою, в бухгалтерському обліку не буде доходом, бо така операція є інвестицією.

У разі, якщо юридична особа – платник єдиного податку вносить до додаткового капіталу кошти без зміни статутного капіталу, така операція не є інвестицією і розглядається як фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є, зокрема сумою коштів, наданою на безповоротній або поворотній основі.

У разі повернення фінансової допомоги Підприємству, надходження таких коштів призведе відповідно даних бухгалтерського обліку до збільшення активу такого суб’єкта і відповідно сума такого доходу буде включатися до суми загального доходу сільськогосподарського товаровиробника (ряд. 2 Розрахунку) і вплине на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (ряд. 5 Розрахунку).

Разом з тим повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Отже, з питань відображення в бухгалтерському обліку внесення чи повернення грошових коштів пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо третього питання.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 розділу V Кодексу операції, зазначені у ст. 185 розділу V Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу, яка є основною.

ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розділу V Кодексу).

Згідно з п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 розділу VІ Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексу термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу).

Таким чином, у разі якщо Підприємство, яке зареєстровано платником ПДВ, здійснюватиме внесок до додаткового капіталу товариства з обмеженою відповідальністю у негрошовій формі шляхом передачі майна, внаслідок якої відбувається передача такому товариству права на розпорядження таким майном як власник, зазначена операція є операцією з постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу та є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу.

За такою операцією Підприємство зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу та застосувати відповідно до п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу ставку ПДВ у розмірі 20 відсотків.

При цьому операція із передачі до додаткового капіталу внеску у вигляді грошових коштів не є операцією з постачання товарів/послуг та, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).