Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2026 р. № 5709/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування операцій з нерезидентами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації Банк має намір здійснити емісію відсоткових облігацій. Емісія відсоткових облігацій буде здійснюватися серед заздалегідь визначеного кола осіб без здійснення публічної пропозиції. Подальший обіг відсоткових облігацій не буде обмежуватися, тобто будь-які фізичні особи або юридичні особи, у тому числі нерезиденти, можуть придбати відсоткові облігації у перших власників на вторинному ринку.

Погашення за відсотковими облігаціями здійснюється емітентом виключно через депозитарну систему України.

З метою виплати власникам цінних паперів сум погашення емітент надає Центральному депозитарію розпорядження на виплату сум погашення за цінними паперами з інформацією про власників цінних паперів емітента в розрізі депозитарних установ та переказує на рахунок Центрального депозитарія загальну суму коштів, яка підлягає виплаті власникам цінних паперів.

Виплата сум погашення власникам цінних паперів здійснюється через депозитарні установи, в яких зберігаються цінні папери власників.

Враховуючи викладене, Банк запитує:

1. Чи вірним є розуміння, що при погашенні Банком відсоткових облігацій через депозитарну систему України на користь власника – фізичної особи, у т.ч. нерезидента – фізичної особи, Банк як емітент, не виконує функцію податкового агента?

2. Чи вірним є розуміння, що при погашенні Банком відсоткових облігацій через депозитарну систему України на користь власника – юридичної особи - нерезидента, Банк як емітент, не утримує податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов’язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480 – IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі – Закон № 3480).

Частиною першою ст. 11 Закону № 3480 встановлено, що облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує обов’язок емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Облігації залежно від способу виплати доходу можуть бути відсотковими або дисконтними.

Відсоткові облігації - це облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю.

Дисконтні облігації - це облігації, що розміщуються за ціною, нижчою за їхню номінальну вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення, становить дохід (дисконт) за облігацією (частина третя ст. 11 Закону № 3480).

Відповідно до п. 44 частини першої ст. 2 Закону № 3480 погашення емісійних цінних паперів - сукупність дій емітента та власників цінних паперів, що здійснюються у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку та пов’язані з виконанням емітентом зобов’язань за емісійними цінними паперами у встановлених законом випадках.

При цьому, залежно від способу погашення облігації можуть бути звичайними або цільовими. Звичайні облігації - це облігації, погашення яких здійснюється шляхом сплати емітентом їх власнику номінальної вартості таких облігацій, крім конвертованих корпоративних облігацій, погашення яких здійснюється в порядку, встановленому ст. 14 цього Закону (частина четверта ст. 11 Закону № 3480).

Положення про порядок здійснення емісії корпоративних облігацій та їх обігу затверджено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 06 вересня 2024 року № 28/21/1105/К03 (далі – Положення).

Емітент облігацій, майбутній емітент облігацій (далі – емітент) – юридична особа (крім міжнародної фінансової організації), що здійснює підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку, та яка від свого імені розміщує облігації і бере на себе зобов’язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед їх власниками ( абзац восьмий п. 2 розділу І Положення).

Відсоткові облігації – це облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю (абзац другий п. 4 розділу І Положення).

Відсоткова ставка за відсотковими облігаціями може бути фіксованою або плаваючою. Відсоткова ставка не може бути від’ємною (абзац третій п. 4 розділу І Положення).

Розміщення відсоткових облігацій здійснюється за ціною, яка не може бути нижчою за їх номінальну вартість (абзац шостий п. 4 розділу І Положення).

Емітент відсоткових облігацій повинен виплачувати відсотковий дохід за облігаціями в розмірі та строк, що встановлені рішенням про емісію облігацій або проспектом/остаточними умовами. Відсотковий дохід за облігаціями, номінальна вартість яких визначена в іноземній валюті, виплачується в іноземній валюті, у якій виражена номінальна вартість цих облігацій, з урахуванням законодавства про валютне регулювання або в національній валюті в порядку, встановленому рішенням про емісію облігацій або проспектом/остаточними умовами (абзац сьомий п. 4 розділу І Положення)..

Погашення звичайних облігацій здійснюється шляхом сплати емітентом їх власнику номінальної вартості таких облігацій, крім конвертованих облігацій, погашення яких здійснюється у порядку, встановленому законодавством (абзац другий п. 5 розділу І Положення).

Погашення та виплата доходу за облігаціями (крім цільових облігацій) здійснюється емітентом виключно через депозитарну систему України (абзац четвертий п. 5 розділу І Положення).

Щодо питання 1

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу);

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу);

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування є, зокрема:

резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України;

нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в України та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами IV розділу для нерезидентів).

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущенимив інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених упп. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Згідно з п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

При цьому до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції, зокрема з:

зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку.

Відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Разом з тим згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу при застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Порядок оподаткування доходів у вигляді процентів передбачено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Таким чином, особа, яка у межах компетенції здійснює нарахування та виплату доходу фізичним особам – резидентам/нерезидентам у вигляді процентів та доходу, який виникає внаслідок погашення відсоткових облігацій, емітентом яких є Банк, повинна виконати функції податкового агента, передбачені Кодексом.

Щодо питання 2

Особливості оподаткування нерезидентів регулюються п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно із п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Доходами нерезидента, отриманими із джерелом походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, встановленими п. 141.4 ст. 141, є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (п.п. «а» п.п. 141.4.1 ст. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Отже, у разі сплати Банком – емітентом процентів при погашенні відсоткових облігацій, такі доходи нерезидента оподатковуються Банком – емітентом податком на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України відповідно до п.п. 141.4.2 п.141.4 ст. 141 Кодексу.

Водночас, сплата емітентом їх власнику - нерезиденту номінальної вартості відсоткових облігацій (погашення) не є об’єктом оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом його походження з України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).