Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2026 р. № 6146/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

  Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування операцій з нерезидентами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації Компанія - юридична особа, що заснована відповідно до корпоративного законодавства Республіки Кіпр.

Місце ефективного управління Компанії знаходиться на території України.

З 1 січня 2025 року Компанія набула статус податкового резидента України – платника податку на прибуток підприємств у порядку, визначеному пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу та Порядком взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок № 663). Компанії перебуває на податковому обліку як платник податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України.

Статус Компанії як податкового резидента України для цілей уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів підтверджено довідкою- підтвердженням, виданою контролюючим органом за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248.

Компанія не є податковим резидентом жодної іншої держави, окрім України, зокрема не є податковим резидентом Республіки Кіпр, та не сплачує податки з доходів у жодній країні, окрім України. Компанія веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, самостійно визначає об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу та подає декларацію з податку на прибуток підприємств до контролюючого органу за місцем обліку.

Компанія має відкриті поточні рахунки у національній та іноземній валюті в українському банку (далі – Банк). Банк також є депозитарною установою.

Компанія розглядає можливість придбати (набути у власність) облігації внутрішньої державної позики України, номіновані у гривні (далі – «ОВДП»), емітентом яких є держава Україна в особі Міністерства фінансів України. Для обліку прав на зазначені облігації

Компанія має намір відкрити рахунок у цінних паперах у Банку як депозитарній установі.

Умовами випуску ОВДП передбачено періодичну виплату купонного (процентного) доходу та погашення номінальної вартості у встановлені строки. Виплата доходів за ОВДП здійснюється емітентом через депозитарну систему, кошти надходять від емітента через депозитарій Національного банку України на рахунок депозитарної установи (Банку), яка зараховує їх на поточний рахунок Компанії.

Крім того, відповідно до умов договорів банківського рахунку Банк нараховує та виплачує Компанії проценти на залишок коштів на поточних рахунках Компанії.

У разі здійснення запланованих операцій Компанія включатиме купонний дохід за ОВДП і фінансовий результат від погашення чи відчуження ОВДП, як і проценти на залишок коштів на рахунках, до складу доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування за правилами міжнародних стандартів фінансової звітності та, відповідно, об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, і відображатиме їх у декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний період.

Під час попереднього опрацювання запланованих операцій з Банком з'ясувалося, що порядок оподаткування купонного доходу за ОВДП, який зараховуватиметься на користь Компанії, допускає неоднозначне тлумачення. Зокрема, з огляду на те, що Компанія створена за законодавством іншої держави, існує підхід, за яким до такого доходу може застосовуватися режим оподаткування доходів нерезидентів, передбачений п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а саме:

утримання податку з доходів нерезидента при виплаті або застосування звільнення, передбаченого п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за умови надання сертифіката (довідки) податкового резидентства іноземної держави та листа-підтвердження про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу.

У межах цього підходу податок на прибуток підприємств розглядається як такий, що стосується передусім господарської діяльності в Україні, тоді як операції з ОВДП вважаються інвестиційною діяльністю, до якої має застосовуватися такий самий режим оподаткування, як і до будь-якого іншого нерезидента – юридичної особи; при цьому наводиться також посилання на п. 170.2 ст. 170 ПКУ щодо самостійного обліку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Компанія, зі свого боку, вважає, що зазначені доходи підлягатимуть оподаткуванню виключно у складі об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств Компанії у загальному порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу для платників податку – резидентів.

Враховуючи викладене, Компанія запитує:

1. Чи правильним є розуміння Компанії, що купонний (процентний) дохід за ОВДП, який виплачуватиметься (зараховуватиметься) на користь Компанії – іноземної компанії, взятої на облік як платник податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, не є доходом нерезидента з джерелом походження з України у розумінні пп. «а» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, з такого доходу не утримується податок з доходів нерезидента відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, положення пп. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 Кодексу та ст. 103 Кодексу до нього не застосовуються, а такий дохід включається Компанією до фінансового результату до оподаткування та об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у загальному порядку відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу з відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств?

2. Чи правильним є розуміння Компанії, що аналогічний порядок оподаткування (у складі об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств Компанії, без утримання податку з доходів нерезидента) застосовується до процентів, що нараховуються та виплачуються Банком на залишок коштів на поточних рахунках Компанії, до доходів (фінансового результату) від погашення або відчуження ОВДП з урахуванням п. 141.2 ст. 141 Кодексу, а також до інших доходів Компанії з джерелом походження з України, перелічених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу?

3. Чи правильним є розуміння Компанії, що Банк або інша особа, яка здійснює (здійснюватиме) на користь Компанії виплату (зарахування) зазначених у питаннях 1 та 2 доходів, не є щодо Компанії особою, зобов'язаною утримувати та сплачувати податок відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, і що для отримання таких доходів без утримання податку Компанія не зобов'язана надавати такій особі довідку (сертифікат) про податкове резидентство іноземної держави, підтвердження статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу або інші документи, передбачені ст. 103 Кодексу, а достатнім підтвердженням податкового статусу Компанії є документи про взяття її на облік як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України та/або довідка-підтвердження статусу податкового резидента України, видана відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248?

4. Чи правильним є розуміння Компанії, що положення п. 170.2 ст. 170 розділу IV Кодексу, які регулюють оподаткування інвестиційного прибутку фізичних осіб, не застосовуються до Компанії як юридичної особи – платника податку на прибуток підприємств та не є підставою для утримання податку з доходів Компанії за операціями з ОВДП?

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу платниками податку – резидентами, зокрема, є юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо іноземною компанією буде подано заяву про визнання податковим резидентом України в період з 1 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.

Іноземна компанія, що отримала статус платника податку - резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.

Іноземна компанія, яка зареєстрована в Україні із статусом податкового резидента України, прирівнюється до платників податку на прибуток підприємств – резидентів України.

Юридична особа, визнана нерезидентом України відповідно до міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, автоматично визнається платником податку - нерезидентом.

Отже, іноземна компанія, яка зареєстрована в Україні із статусом податкового резидента України, включена до кола платників податку на прибуток підприємств – резидентів України.

При цьому звертаємо увагу, що норми п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу стосовно набуття іноземною компанією статусу податкового резидента України відносяться до розділу ІІІ Кодексу «Податок на прибуток підприємств», тобто нерезидент, який набув статус податкового резидента України, розглядається як резидент України з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Положення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу застосовуються податковим агентом під час виплати доходів на користь нерезидента.

Іноземна компанія, яка отримала статус податкового резидента України, зобов’язана обраховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку, передбаченому Кодексом, для платників податку - резидентів з поданням до контролюючого органу, у якому така компанія перебуває на обліку як платник податків, Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (далі – Декларація).

Отже, враховуючи викладене вище, ДПС повідомляє.

Якщо на момент виплати доходів з джерелом походження з України іноземна компанія, зареєструвавшись в Україні, отримала статус податкового резидента України і такі доходи враховані у складі доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, то положення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не застосовуються до такої виплати.

При цьому, для правомірності незастосування п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу при виплаті процентів особі, що перебуває на обліку як «нерезидент, який отримав статус податкового резидента України – платник податку на прибуток зі статусом резидента» достатньо мати документи, що підтверджують статус такого нерезидента. Це може бути довідка контролюючого органу або витяг з Реєстру платників податків.

Щодо питання 4

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема:

фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу);

фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

При цьому об’єктом оподаткування:

резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу);

нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положення п. 170.2 ст. 170 Кодексу застосовуються виключно доходу, який виплачується на користь фізичних осіб – резидентів/нерезидентів від операцій з інвестиційними активами, то зазначені норми не поширюються на дохід, отриманий юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.