Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2026 р. № 6147/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) стосовно податкового обліку знищених, внаслідок влучань безпілотних літальних апаратів (далі – БпЛА) та списаних основних засобів,

та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах, платником податку на додану вартість та застосовує різниці, передбачені розділом III Кодексу.

Одним із видів діяльності ТОВ є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. На балансі підприємства обліковувався об’єкт нерухомості – складський комплекс, що є складовою частиною цілісного об’єкта нерухомого майна – виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України (завдання удару БпЛА) 31.05.2026 виникла пожежа, в результаті якої було повністю знищено складську будівлю, а також майно та товарно-матеріальні цінності (далі – ТМЦ) всередині неї.

Факт пожежі та руйнування об’єкта зафіксовано актом Державної служби з надзвичайних ситуацій України (далі – ДСНС) про пожежу та висновком про причини виникнення пожежі.

Відкрито кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), що підтверджується витягом з ЄРДР, заявою ТОВ.

У подальшому руйнування та технічний стан майна підтверджено такими документами: звітом за результатами технічного обстеження пошкодженої внаслідок збройної агресії російської федерації будівлі та актом, складеним за результатами проведення обстеження; актом комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації; витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

На підставі наказу від 02.06.2026 ТОВ проведено інвентаризацію та оформлено акти списання основних засобів та знищених матеріальних цінностей від 04.06.2026.

«» торгово-промисловою палатою ТОВ було видано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.Чи є наданий пакет документiв, зокрема, сертифiкат «» ТПП, Акт «» адмiнiстрацiї та витяг з Державного реєстру знищеного майна, однозначною та достатньою пiдставою для повного звiльнення ТОВ вiд нарахування податкових зобов'язань з ПДВ вiдповiдно до п. 189.9 ст. 189
та п. 198.5 ст. 198 Кодексу щодо знищеного майна?

2. Який вичерпний перелiк документiв платник податкiв повинен надати органу ДПС для пiдтвердження правомірності формування витрат (збиткiв) вiд списання знищеної будівлi та ТМЦ з метою обчислення податку на прибуток?

3. Чи застосовуються в даному випадку виключно «лiквiдацiйнi» рiзницi згiдно з п. 138.l та п. 138.2 ст. 138 Кодексу (збiльшення фiнансового результату на бухгалтерську залишкову вартість та зменшення на податкову залишкову вартість) при списаннi знищеного об’єкта, чи виникають будь-якi iншi коригування у зв'язку з воєнним характером руйнувань?

4. Яким є порядок вiдображення у податковiй звiтностi з ПДВ та податку на прибуток операцiй зi списання знищених активiв за умови наявностi сертифiкату про форс-мажорні обставини? В яких саме рядках та додатках декларацiй вiдображаються такі операції?

 

Щодо питань 2 – 4 (в частині оподаткування податком на прибуток підприємств)

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку
в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV).

З питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення, яке розміщено на сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша ст. 10 Закону № 996-XIV).

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами (далі – Положення № 879) проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Як встановлено п. 4 розділу IV Положення № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951) (зі змінами).

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 (зі змінами).

Частиною другою ст. 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю (частина перша ст. 14¹ Закону № 671/97-ВР).

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України встановлює Регламент засвідчення ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5) ( зі змінами) (далі – Регламент).

Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Зважаючи на зазначене, врахування у складі витрат платника податку втрат від знищення його майна (основних засобів) повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов'язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Крім того, зазначаємо, що списання знищених основних засобів здійснюється згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, питання порядку списання основних засобів у бухгалтерському обліку та підтвердження первинними документами належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема,

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, у разі знищення виробничих основних засобів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремих об’єктів основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму залишкової вартості таких об’єктів основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу та відображається у рядках 1.1.2 та 1.2.2 Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація).

Крім того, у разі знищення невиробничих основних засобів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості цих об’єктів невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображається у рядку 1.1.3 Додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації.

 

Щодо питань 1, 4 (в частині оподаткування податком на додану вартість)

Відповідно до абзацу першого та другого п. 189.9 ст. 189 Кодексу у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма п. 189.9 ст. 189 Кодексу не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання (п. 189.10 ст. 189 Кодексу).

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

Абзацами першим, другим та п’ятим п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з ліквідації (списання) основних засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація (списання) здійснюється без згоди платника ПДВ, а також здійснення документального підтвердження таких фактів визначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість» (далі – УПК № 673).

Зокрема, в УПК № 673 визначено, що у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону № 671/97-ВР;

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Операції з ліквідації основних засобів прирівняні до операцій з постачання таких основних засобів, які є об'єктом оподаткування ПДВ, та, відповідно, оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. База оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до п. 189.9 ст. 189 Кодексу, а саме за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. При цьому знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб у разі дії обставин непереборної сили, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не буде вважатися для цілей оподаткування ПДВ постачанням, зокрема, за умови якщо платник податку надасть контролюючому органу відповідний підтверджуючий документ про виникнення таких обставин, наданий платнику податку компетентним органом.

Отже, якщо у зв'язку з настанням обставин непереборної сили (зокрема, нанесенням ракетного обстрілу збройними силами російської федерації) платником здійснюються операції із ліквідації (списання) основних засобів (внаслідок їх пошкодження або знищення), податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються (у тому числі відповідно до норм пунктів 189.9, 189.10 ст. 189 та п. 198.5 ст. 198 Кодексу) за умови надання платником контролюючому органу відповідного підтверджуючого документа про виникнення таких обставин, наданого компетентним органом.

При цьому, з метою підтвердження правомірності застосування положень абзацу другого п. 189.9 ст. 189 Кодексу та відсутності підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних виробничих або невиробничих засобів, у тому числі внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України, платник ПДВ може застосовувати перелік документів, визначений в УПК № 673, в залежності від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування.

Разом з цим та з урахуванням норм, визначених п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у випадку якщо товари (у тому числі сировина, готова продукція), придбані платником податку з ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то такі товари не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, у такого платника ПДВ не виникає.

Норми абзаців першого, другого та п’ятого п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу стосуються придбаних з ПДВ товарів, які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Водночас, обов’язковим документом для цілей застосування абзаців першого, другого та п’ятого п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, коли товари, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, зокрема, через збройну агресію російської федерації проти України, є сертифікат, що підтверджує настання обставин непереборної сили, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

В декларації з ПДВ операція не відображається, оскільки об’єкт оподаткування не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).