Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Організація не зареєстрована платником ПДВ та включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Організація включена до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг і на підставі договорів, укладених із Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд), надає комплексну соціальну послугу з формування життєстійкості відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1505 (далі – Порядок № 1505). Отримувачі соціальних послуг не сплачують за них, а кошти, які надходять Організації від Фонду з державного бюджету, спрямовуються на оплату праці залучених працівників та сплату податків і зборів, пов’язаних з оплатою праці. При цьому загальна сума коштів, які надходитиме Організації протягом останніх 12 календарних місяців, може перевищувати 1 млн грн.
Враховуючи вищевикладене, Організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
чи зобов’язана Організація реєструватися платником ПДВ у разі, якщо протягом останніх 12 календарних місяців сума коштів, отриманих від Фонду за договорами про забезпечення надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості, перевищить 1 млн грн, але зазначені кошти спрямовуються на покриття витрат, пов’язаних із наданням такої послуги безоплатно її отримувачам?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам / сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначені Законом України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» (далі – Закон № 2671).
Надавачами соціальних послуг є юридичні та фізичні особи, у тому числі фізичні особи – підприємці, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; соціальними послугами – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб / сімей, які в них перебувають (частина перша статті 1 розділу І Закону № 2671).
Згідно з частиною другою статті 16 розділу ІІІ Закону № 2671 соціальні послуги за типами поділяються на:
1) прості соціальні послуги, що складаються з одного / декількох заходів, які необхідно здійснити для надання таких послуг, та не передбачають постійної та систематичної взаємодії фахівців з отримувачем соціальних послуг. Прості соціальні послуги можуть бути складовою комплексної (складної) послуги;
2) комплексні (складні) соціальні послуги, що складаються з сукупності заходів, об’єднаних єдиною метою, у межах яких формується індивідуальний набір таких заходів залежно від потреб отримувача соціальної послуги, який передбачає постійну та систематичну взаємодію фахівців з отримувачем соціальних послуг;
3) комплексні спеціалізовані соціальні послуги, що надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг (ВІЛ-інфікованим особам, особам із залежністю від психотропних речовин, особам, які постраждали від торгівлі людьми, біженцям, особам із психічними розладами та іншим).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1505 комплексна послуга у межах експериментального проекту надається отримувачам комплексної послуги безоплатно.
Відповідно до пункту 38 Порядку № 1505 ціна договору розраховується Фондом з урахуванням вартості комплексної послуги, обчисленої згідно з пунктами 38, 39 Порядку № 1505.
Перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону № 2671, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням соціальних послуг загальнонаціонального значення згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (частина п’ята статті 16 Закону № 2671).
При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 та 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Підпунктом 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг, які перераховані у підпунктах «а» – «д» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 розділу V ПКУ.
Зокрема, відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання соціальних послуг відповідно до Закону № 2671 надавачами соціальних послуг, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ застосовується за умови одночасного виконання, зокрема, таких умов:
послуги мають належати до соціальних послуг відповідно до законодавства;
такі послуги повинні надаватися безпосередньо надавачем соціальних послуг;
надавач соціальних послуг повинен бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.
Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Операції, які не є об’єктом оподаткування, а також ті, які не враховуються при визначенні бази оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.
Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (пункт 183.1 статті 183 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 183.2 статті 183 розділу V ПКУ у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V ПКУ.
Пунктом 183.10 статті 183 розділу V ПКУ встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє, що:
оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, а не кошти, які отримані в тому числі з бюджету;
платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Отже, якщо Організація надає соціальні послуги, які відповідають умовам, визначеним підпунктом «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції звільняються від оподаткування ПДВ. Водночас обсяги зазначених операцій враховуються при визначенні загальної суми операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до пункту 181.2 статті 181 розділу V ПКУ.
У разі якщо загальна сума операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, включаючи операції з надання соціальних послуг, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн грн (без урахування ПДВ), Організація зобов’язана зареєструватися платником ПДВ у порядку, встановленому статтею 183 розділу V ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |