Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2026 р. № 6174/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

   Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо визначення суми, що пiдлягала сплатi в якостi пайової участi у розвитку інфраструктури міста (далі – пайова участь) при будiвництві об’єкта житлової нерухомості, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у 2020 – 2023 роках виконано будiвництво житлового будинку (далі – Об’єкт). Товариством та мiською радою вирiшується питання щодо розрахунку суми коштiв, що мала бути сплачена Товариством як пайова участь у зв'язку з будiвництвом Об’єкта.

Розрахунок розміру пайової участі здійснюється з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 № 151 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» (далі – Наказ № 151), така опосередкована вартість визначена з урахуванням ПДВ.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо врахування при здійсненні розрахунку розміру пайової участі основних показникiв опосередкованої вартості спорудження житла з урахуванням ПДВ, чи без урахування ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктами 5.1 – 5.3 статті 5 розділу І ПКУ встановлено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Статтю 40 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала питання залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі, було виключено згідно із Законом України від 20 вересня 2019 року № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі – Закон № 132).

Водночас відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132 договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайова участь) у такому розмірі та порядку:

розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності Законом № 132):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Наказом № 151, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 311 від 16.12.2020, показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку) визначено з урахуванням ПДВ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. 

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших зазначених вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

З урахуванням норм пунктів 185.1 статті 185 розділу V, підпунктів 14.1.185 та 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, грошові кошти, що сплачуються до місцевого бюджету як пайова участь у розвитку інфраструктури міста, не визначаються як товари/послуги, отже при сплаті таких коштів об’єкт оподаткування ПДВ не виникає та, відповідно, ПДВ на таку суму грошових коштів не нараховується (незалежно від того, чи показники, з урахуванням яких розраховується сума такої пайової участі, включають ПДВ, чи ні).

Питання порядку розрахунку суми пайового внеску не належить до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).