Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.10.2026 р. № 6232/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

    Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомляє, що має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, яка включає право на зберігання пального в межах та на території того місця роздрібної торгівлі, на яке її видано.

У зверненні зазначено, що у разі виробничої необхідності, а саме, відсутності вільного об’єму в стаціонарних резервуарах A3C Товариства, перевізник, що доставляв пальне напівпричіпом-цистерною, здійснює технологічне відстоювання на території A3C, на яку видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, поки не звільниться об’єм резервуара, що дозволить злити повністю пальне.

Товариство зазначає, що акцизна накладна реєструється на транспортний засіб на повну кількість. При першому злитті пального реєструються накладні з акцизного складу пересувного на стаціонарний, що відображається у довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустку) та залишків пального на акцизному складі пального. А решта літрів пального, на які зареєстровано акцизні накладні, та чекають звільнення стаціонарного резервуару, залишаються на пересувному акцизному складі. При звільненні стаціонарного резервуару пальне зливається.

Враховуючи зазначене Товариство запитує, чи потрібна окрема ліцензія на право зберігання пального у випадку тимчасового зберігання пального в цистерні транспортного засобу, що знаходиться на території A3C Товариства, яке має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, до звільнення від пального стаціонарного резервуару A3C та відповідно злиття пального в нього з цистерни транспортного засобу?

 

Щодо зазначеного питання

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Частиною першою статті 1 Закону № 3817 визначено, що:

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1 Закону № 3817);

зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (пункт 32 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце зберігання пального – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування (п. 48 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (пункт 77 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини третьої статті 28 Закону № 3817 суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Форму заяви щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального та Порядок заповнення заяв щодо зазначених ліцензій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374.

Формою заяви щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним встановлено можливість зазначати лише місткість кожного окремого стаціонарного резервуару, що використовується для зберігання пального.

Отже, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариство може здійснювати зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального тільки в стаціонарних резервуарах, розташованих в місці роздрібної торгівлі пальним, відомості про які внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Враховуючи те, що формою заяви щодо ліцензій на право зберігання пального передбачено можливість зазначення місткості ємностей для зберігання пального тільки для ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, а для ліцензій на право зберігання пального передбачено зазначення місткості кожного окремого стаціонарного резервуару, що використовується для зберігання пального, можливість отримання ліцензії на право зберігання пального в цистерні транспортного засобу, який знаходиться на території A3C, Законом № 3817 не передбачено.

Водночас, відповідно до частини першої статті 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Зберігання Товариством пального певний час у певному місці (де наявний об’єкт оподаткування) необхідно здійснювати за наявності ліцензії на право зберігання пального.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.