Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.10.2026 р. № 6233/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

     Державна податкова служба України розглянула звернення Акціонерного товариства … (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що має податковий борг із самостійно задекларованих податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності (далі – Ділянки), який виник протягом 2019 – 2026 років. Наразі Товариство має намір укласти з контролюючим органом договір про розстрочення утвореної суми податкового боргу згідно зі статтею  100 Кодексу та сплачувати відсотки за таким договором розстрочення (відстрочення) податкового боргу (далі – Договір).

Товариство просить роз’яснити:

– Чи будуть застосовані до Товариства штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з орендної плати за Ділянки відповідно до статті  124 Кодексу за період з дати прострочення строку їх сплати, починаючи з 2019 року до дати укладення Договору, а у разі виникнення штрафних санкцій, то в яких розмірах і в який момент;

– Чи підлягає нарахуванню пеня відповідно до статті  129 Кодексу за період з наступного дня після граничного строку плати податкових зобов’язань з орендної плати (з 2019 року) до дати укладення Договору;

– Чи припиняється нарахування пені, передбаченою у статті  129 Кодексу, на період дії Договору за умови дотримання графіку погашення боргу.

Відповідно до частини другої статті  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Кодексу).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

У статті  124 Кодексу передбачено відповідальність платників податків за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання. Зокрема у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (підпункт 129.1.3 пункту  129.1 статті 129 Кодексу).

Відповідно до підпункту  129.3.1 пункту  129.3 статті  129 Кодексу нарахування пені, передбаченої підпунктом  129.1.3 пункту  129.1 статті  129 Кодексу, закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

Умови і порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків передбачені у статті  100 Кодексу. Зокрема розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Тому за період дії Договору пеня, передбачена підпунктом 129.1.3 пункту  129.1 статті  129 Кодексу, на розстрочені (відстрочені) суми не нараховується.

При цьому, нарахування пені здійснюється у день фактичного погашення розстроченої (відстроченої) суми (її частини) за період з 91-го календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, по день, що передує дню укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті  100 Кодексу, постановою Кабінету Міністрів України від  27  грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (із змінами) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №  574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №  1853/24385 (далі – Порядок № 574).

Згідно з абзацом другим пункту  100.1 статті  100 Кодексу якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення (пункт 100.11 статті 100 Кодексу).

Крім того, у разі виникнення обставин, передбачених у пункті 100.12 статті  100 Кодексу договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані.

Відповідно до положень пункту 1.4 розділу І Порядку № 574 визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними ІКС.

На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 1.6 розділу І Порядку № 574).

На розстрочені (відстрочені) грошові зобов’язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) (пункт 3.9 розділу ІІІ Порядку № 574).

Якщо договір про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) укладається пізніше дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), то таке рішення є підставою для ненарахування:

пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, сума якого підлягає розстроченню (відстроченню), за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору;

штрафу, нарахованого за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків, за період з початку дії розстрочення (відстрочення) до дати підписання договору (пункт  3.8 Порядку №  574).

У пункті  4.5 розділу ІV Порядку №  574 визначено, що у разі скасування рішення про розстрочення (відстрочення) та розірвання відповідного договору в ІКС рішення про скасування розстрочення (відстрочення) проводиться шляхом відображення:

ознаки щодо скасування суми розстрочення (відстрочення);

нарахування розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу), строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням).

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом (пункт 4.6 розділу ІV Порядку № 574).

Враховуючи зазначене вище, за весь період фактичного користування розстроченням або відстроченням податкового боргу платнику податків нараховуються проценти за користування цим розстроченням (відстроченням).

Разом з цим при сплаті часток розстрочених (відстрочених) сум на ці сплачені суми в автоматичному режимі нараховується штраф за прострочення платежів відповідно до статті  124 Кодексу та пеня згідно з положеннями статті   129 Кодексу за період з дати виникнення податкового боргу до дати його розстрочення (відстрочення) на сплачену суму, а у разі скасування розстрочення (відстрочення) – додатково за період з дати такого скасування до дати фактичної сплати податкового боргу на суму такої сплати.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт  52.2 статті  52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.