Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.10.2026 р. № 6269/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

  Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні фізична особа – підприємець повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відс. та платником ПДВ. У березні 2025 року платником, як фізичною особою – підприємцем за кошти з підприємницького рахунку було придбано фронтальний навантажувач вартістю ,00 грн, у тому числі ПДВ – ,00 гривень.

Постачальником було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну. Суму ПДВ було включено до складу податкового кредиту фізичної особи – підприємця.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини (навантажувач фронтальний) зазначена платник як фізична особа.

З моменту придбання навантажувач фактично використовувався у господарській діяльності фізичної особи – підприємця для надання платником послуг із використанням спеціальної техніки з оператором. Використання навантажувача у господарській діяльності підтверджується договорами із замовниками, актами наданих послуг та надходженнями оплати за такі послуги на підприємницький поточний рахунок.

У вересні 2026 року планується продаж зазначеного навантажувача фермерському господарству, яке є юридичною особою.

Незалежним суб'єктом оціночної діяльності проведено оцінку зазначеного майна. Відповідно до звіту про оцінку ринкова вартість навантажувача станом на 11 вересня 2026 року становить ,00 грн.

При цьому під час придбання навантажувача фізична особа – підприємець включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, після чого навантажувач використовувався в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Щодо статусу продавця та єдиного податку

1.1. Хто в описаній ситуації для цілей оподаткування повинен виступати продавцем навантажувача за договором купівлі-продажу: фізична особа чи фізична особа – підприємець, враховуючи, що навантажувач зареєстрований за фізичною особою, але був придбаний за кошти фізичної особи – підприємця та використовувався у його господарській діяльності?

1.2. На який рахунок повинна здійснюватися оплата за таким договором: на особистий рахунок фізичної особи чи підприємницький поточний рахунок фізичної особи – підприємця?

1.3. Чи включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи сума коштів від продажу зазначеного рухомого майна, яке належить фізичній особі та використовувалося у її господарській діяльності, з урахуванням положень п. 292.1 ст. 292 Кодексу?

1.4. Чи виникає у зв'язку з таким продажем обов'язок зі сплати єдиного податку за ставкою 3 відсотки?

2. Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору

2.1. Чи оподатковується дохід від першого у 2026 році продажу фізичною особою зазначеного фронтального навантажувача податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків відповідно до ст. 173 Кодексу?

2.2. Чи оподатковується зазначений дохід військовим збором за ставкою
5 відсотків?

2.3. Чи є фермерське господарство – юридична особа, яке придбаває навантажувач, податковим агентом фізичної особи – продавця відповідно до п. 173.3 ст. 173 Кодексу та чи повинно воно утримати і перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із доходу продавця? Або фізична особа / фізична особа - підприємець повинен зробити це самостійно?

2.4. З якої суми в описаній ситуації визначається база для податку на доходи фізичних осіб та військового збору: з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості майна, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності?

3. Щодо ПДВ

3.1. Чи виникає у фізичної особи – підприємця – платника ПДВ у зв'язку з припиненням використання зазначеного навантажувача в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності обов'язок нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п.п. «г» п. 198.5 п. 198.5 ст. 198 Кодексу?

3.2. Якщо такий обов'язок виникає, яка база оподаткування повинна застосовуватися для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ?

Зокрема, чи повинна така база визначатися відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, згідно з яким для необоротних активів база визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється відповідна операція, а у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни?

3.3. Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи не здійснював нарахування амортизації зазначеного навантажувача відповідно до ст. 177 Кодексу та не має обліку, який дозволяє визначити його балансову (залишкову) вартість, чи повинна база оподаткування відповідно до п. 189.1 Кодексу визначатися виходячи зі звичайної ціни такого необоротного активу?

3.4. Чи може звичайна ціна для цілей застосування п. 189.1 ст. 189 Кодексу бути підтверджена звітом про незалежну оцінку, складеним суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України, яким визначено ринкову вартість навантажувача станом на 11.09.2026 у розмірі 1 606 740,00 грн?

3.5. Чи існують у наведеній ситуації правові підстави визначати базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, виходячи з первісної вартості придбання навантажувача без ПДВ, а не відповідно до спеціального правила п. 189.1 ст. 189 Кодексу для необоротних активів?

У разі позитивної відповіді прошу зазначити конкретну норму Кодексу, відповідно до якої в описаній ситуації базою оподаткування повинна бути саме первісна (купівельна) вартість необоротного активу.

3.6. На яку дату в описаній ситуації повинна визначатися звичайна ціна необоротного активу для застосування п. 189.1 ст. 189 Кодексу?

3.7. Яку податкову накладну повинен скласти фізична особа – підприємець при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, на яку дату та на кого вона повинна бути складена?

3.8. Чи можливо в описаній ситуації оформити операцію таким чином, щоб продаж зазначеного навантажувача здійснювався фізичною особою – підприємцем як платником ПДВ із складанням та реєстрацією в ЄРПН податкової накладної на фермерське господарство – покупця, з метою виникнення у покупця права на податковий кредит, при цьому для цілей оподаткування доходу фізичної особи застосовувалися положення ст. 173 та п. 292.1 ст. 292 Кодексу?

Якщо така модель оподаткування не допускається, прошу зазначити конкретні норми Кодексу, які унеможливлюють її застосування.

Особисті майнові та немайнові відносини (цивільні відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Загальні положення щодо права власності регулюються главою 23 (ст.ст. 316-327) Книги третьої ЦКУ.

Так, частиною першою ст. 325 ЦКУ визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (частина друга ст. 325 ЦКУ).

Таким чином, з урахуванням норм ЦКУ право власності (у тому числі приватного) не може бути оформлене на фізичну особу – підприємця, оскільки фізична особа – підприємець не визначається ЦКУ як суб’єкт права власності.

В той же час згідно з частиною першою ст. 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Щодо першого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1. ст. 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, та те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, то у договорі купівлі – продажу продавцем зазначається фізична особа і дохід, отриманий фізичною особою від продажу власного рухомого майна, не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, тобто не є об’єктом оподаткування єдиним податком.

З питання визначення рахунку на який повинна здійснюватися зарахування коштів від продажу рухомого майна, а саме на рахунок, відкритий для власних потреб чи для провадження підприємницької діяльності, доцільно звернутися до Національного банку України.

Щодо другого питання

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Крім того, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 Кодексу, згідно з п. 173.8 якої для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але ненижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках прямо визначених розділом ІV Кодексу (п. 167.2 ст. 167 Кодексу).

Згідно з абзацом третім п. 173.2 ст. 173 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п. 173.3 ст. 173 Кодексу у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені розділом IV Кодексу функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.п. 173.1 або 173.2 ст. 173 Кодексу з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою від продажу рухомого майна у вигляді навантажувача фронтального, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором – 5 відсотків.

При цьому, якщо стороною договору купівлі-продажу рухомого майна (навантажувача фронтального) є юридична особа (фермерське господарство), то така юридична особа зобов’язана виконати всі функції податкового агента, а саме нарахувати, утримати та перерахувати (сплатити) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Щодо третього питання

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пп. 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу).

Таким чином, оскільки, операція з продажу рухомого майна відноситься до господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ і така фізична особа – підприємець при придбанні навантажувача фронтального включив до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості такого навантажувача, то при його продажу платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН в терміни встановлені Кодексом.

При продажу навантажувача фронтального платником ПДВ податкові зобов’язання виникають за загальним правилом «першої події». Податкові зобов’язання виникають тією датою, яка відбувалася раніше:

дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок (або оприбуткування готівки в касу) як оплата за автомобіль;

дата відвантаження автомобіля, яка підтверджується первинними документами – актом приймання-передачі автомобіля або видатковою накладною.

Податкова накладна складається за формою та відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зі змінами) «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Січева Людмила 272 44 02

__________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.