Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2026 р. № 6277/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо помилково отриманих та повернутих коштів юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %. Товариство фактично не здійснює господарської діяльності з 2024 року, не має найманих працівників. Під час перевірки банківських виписок було виявлено надходження коштів на поточний рахунок 03.02.2026 у сумі 1 000 грн. та 27.04.2026 – 1 200 грн. У виписці зазначено транзитний рахунок платежів, у призначенні платежу – оплата за туристичні послуги від іншої фізичної особи. Сума, яка надійшла у квітні 2026 року була повернута Товариством платнику 22.09.2026 року. Сума 1000 грн., яка надійшла у лютому станом на дату звернення не повернута. Товариство з'ясовує через банк порядок ідентифікації первинного платежу та можливість повернення коштів належному платнику, оскільки у виписці відображено транзитний рахунок платіжного сервісу. Декларації платника єдиного податку третьої групи за I квартал та півріччя 2026 року Товариством раніше не подавалися, у зв’язку з відсутністю господарської діяльності та показників для декларування.

Товариство, посилаючись на норми законодавства просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягає включенню до доходу юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи сума 1 000 грн, отримана 03.02.2026, за умови відсутності договору, замовлення та фактичного надання послуг, якщо станом на дату звернення кошти ще не повернуті?

2. Чи підлягає включенню до доходу сума 1 200 грн, отримана 27.04.2026 року за аналогічних обставин, якщо її фактично повернуто платнику 22.09.2026 року?

3. Яким чином зазначені операції необхідно відобразити в деклараціях платника єдиного податку третьої групи за I квартал, півріччя та дев'ять місяців 2026 року, враховуючи, що декларації за I квартал і півріччя раніше не подавалися?

4. Чи потрібно подавати первинні декларації з типом «Звітна» та яким способом врахувати суму повернення 1200 грн?

5. Чи виникають за наведених обставин зобов'язання з військового збору та яким чином вони підлягають відображенню у відповідних деклараціях?

6. Які саме документи є достатніми для підтвердження помилкового характеру надходжень і факту повернення коштів?

7. Чи може таким підтвердженням бути сукупність банківських виписок, платіжного документа про повернення, письмового пояснення підприємства та звернення до банку, якщо банк не надасть окремого письмового підтвердження помилковості первинного платежу?

8. Чи впливає на визначення доходу та порядок документального підтвердження та обставина, що кошти надійшли через транзитний рахунок платіжного сервісу, а повернення здійснюється з іншого поточного рахунку, який належить тому самому Товариству?

Щодо першого – четвертого питання.

Оскільки Товариством не надано додаткової інформації та документів, які підтверджують зазначені обставини у зверненні, тому відповідь надається на загальних підставах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункту 1.1 статті 1 розділу 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать зокрема, юридичні особи, господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року (підпункт 3 підпункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Порядок визначення доходу для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено статтею 292 Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу для платника єдиного податку доходом є будь – який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівкові та/або безготівкові); матеріальній або не матеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій формі), дата підписання платником єдиного податку акта приймання передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позивної давності (абзац перший пункту 292.6 статі 292 Кодексу).

Підпунктом 5 пункту 292.11 статті 292 Кодексу передбачено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (підпункт 44.1 статті 44 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Згідно пункту 292.13. статті 292 дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Згідно з пунктом 296.3 статті 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового(звітного) періоду.

Відповідно до пункту 296.7 статті 296 Кодексу податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу.

Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.

Абзацом першим пункту 50.1 статті 50 Кодексу визначено , що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку третьої групи, кошти, які надійшли Товариству включаються до складу доходу такого платника єдиного податку у повному обсязі на дату їх надходження в грошовій (безготівковій) формі відповідно до норм Кодексу та підлягають оподаткуванню єдиним податком за обраною ставкою за відповідний календарний квартал.

Якщо зарахування та повернення коштів відбулося в одному звітному періоді внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів, то такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не підлягають відображенню у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок відбулося в іншому податковому періоді, то юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинна включити такі кошти складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточненої декларації до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період.

Як вбачається у змісті звернення, кошти, які надійшли на поточний рахунок Товариства у сумі 1 000 грн у лютому 2026 року та у квітні 2026 року у сумі 1 200 грн. підлягають включенню до складу доходу у періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, а саме до декларації платника єдиного податку (юридичні особи) за I квартал 2026 року та півріччя 2026 року відповідно.

За умови, якщо Товариством не подано до контролюючого органу відповідні податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), то такий платник зобов’язаний подати звітну декларацію за той період, у якому надійшли кошти та сплатити єдиний податок.

При цьому, за несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена відповідальність у формі накладення штрафу відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу.

У разі якщо така сума включена юридичною особою до доходу платника єдиного податку в період її отримання, а повернення помилково отриманих коштів відбулося платником єдиного податку у іншому періоді та є документально підтверджене, то така юридична особа - платник єдиного податку третьої групи має право відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу, надіслати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) з відповідною позначкою «Уточнююча» до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за період, у якому такі кошти включені до доходу.

Щодо п’ятого питання.

Відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Серед платників військового збору є платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (підпункт 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ Кодексу є доходи, визначені статтею 292 Кодексу.

Ставка військового збору для платників єдиного податку третьої групи становить - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 Кодексу (підпункт 3 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи вищезазначене, відповідно до підпункту 3 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доходи, визначені статтею 292 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором для юридичних осіб платників єдиного податку третьої групи.

Щодо шостого-восьмого питання.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або  податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996-XIV).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом № 996-XIV.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Враховуючи зазначене, питання з визначення документів, які є достатніми для підтвердження помилкового характеру надходжень і факту повернення коштів та відображення зазначеної операції у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).