Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2026 р. № 6281/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

   Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ, продавець) щодо податкового обліку операцій при знищенні нереалізованого товару внаслідок обстрілів та прощення заборгованості по такому товару та, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальних підставах. У межах здійснення господарської діяльності ТОВ реалізує товари покупцю — юридичній особі, яка також є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Між ТОВ та покупцем укладено договір поставки товарів і додаткову угоду до нього, відповідно до умов якої у разі знищення товарів, придбаних покупцем у ТОВ, внаслідок збройної агресії російської федерації, покупець звільняється від обов'язку оплати 100% вартості таких товарів шляхом прощення продавцем відповідної заборгованості. На момент знищення товарів право власності на них перейшло до покупця, товари були поставлені продавцем, а операції з їх постачання відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ. Прощення заборгованості здійснюється на підставі умов Додаткової угоди за наявності належного документального підтвердження факту знищення товарів унаслідок збройної агресії російської федерації.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

Питання щодо податку на прибуток підприємств

1.Які податкові наслідки з податку на пририбуток підприємств виникають у продавця у разі прощення покупцю 100% заборгованості за поставлені товари, які були знищені внаслідок збройної агресії російської федерації?

2. Чи має право продавець включити суму прощеної дебіторської заборгованості до складу витрат у бухгалтерському обліку та врахувати такі витрати під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств?

3. Чи виникає у продавця обов'язок коригувати фінансовий результат до оподаткування на суму прощеної заборгованості відповідно до положень Кодексу, зокрема ст. 139 та/або ст. 140, якщо покупець є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах?

Питання щодо податку на додану вартість

4. Чи виникають у продавця підстави для коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до ст. 192 Кодексу у разі прощення покупцю 100% заборгованості за поставлені товари, які були знищені внаслідок збройної агресії російської федерації?

5. Чи розглядається прощення заборгованості за таких обставин як зміна суми компенсації вартості поставлених товарів, що є підставою для складання розрахунку коригування до раніше зареєстрованої податкової накладної?

6. Якщо прощення заборгованості не є підставою для коригування податкових зобов'язань з ПДВ, чи зберігаються у продавця раніше нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у повному обсязі, незважаючи на відсутність оплати за поставлені товари?

 

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до частини першої ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Отже, якщо заборгованість за відвантажений покупцю товар не була погашена та платником податку на прибуток прийнято рішення про прощення такої заборгованості за цей товар, то відповідно такі товари набувають статусу безоплатно наданих товарів, і на їх вартість підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у звітному періоді, коли прийнято рішення про таке прощення.

Водночас, діючими положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на безоплатно надані товари іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, якою задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній податковий (звітний) рік.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку за операціями з прощення покупцю заборгованості за поставлені товари, які були знищені внаслідок збройної агресії російської федерації, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ст. 139 ПКУ встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Якщо прощення боргу відбувається до закінчення строку позовної давності на добровільних засадах, така заборгованість не вважається безнадійною за такою ознакою відповідно до положень п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і у цьому випадку продавець на суму списаної дебіторської заборгованості за відвантажені товари, збільшує фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Щодо питань 4, 5, 6

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Під продажем (реалізацією) товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 Кодексу).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

У випадку, описаному у зверненні, для цілей оподаткування ПДВ, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата постачання товарів (перша подія) покупцю постачальником. На таку дату постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну за операцією з постачання товару і зареєструвати її в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом.

Якщо фактично поставлені постачальником товари з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ не були оплачені покупцем та заборгованість за такі поставлені товари прощається постачальником покупцю, то таке прощення заборгованості не є підставою, визначеною п. 192.1 ст. 192 Кодексу, для коригування постачальником податкових зобов’язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення першої події за операцією з постачання таких товарів. У такому випадку база оподаткування ПДВ вказаної операції не змінюється. Відповідно раніше нараховані при відвантаженні товарів податкові зобов’язання з ПДВ зберігаються у постачальника в повному обсязі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).