X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2026 р. № 6285/ІПК/20-40-24-07-06

 

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем та платником єдиного податку третьої групи. Одночасно платник перебуває у трудових відносинах, роботодавець нараховує та сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Згідно з даними довідки форми ОК-7 Пенсійного фонду України за відповідні місяці 2025-2026 років роботодавцем було нараховано та сплачено єдиний внесок.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Чи зобов’язана фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи сплачувати єдиний внесок за себе за ті місяці, у яких роботодавцем було нараховано та сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску?

  2. Чи виникає у платника обов’язок зі сплати єдиного внеску за себе, як за фізичну особу – підприємця за 2025 рік та за відповідні місяці 2026 року, якщо за ці місяці роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску?

  3. У разі відсутності такого обов’язку, чи потрібно подавати будь-яку окрему звітність, заяву або інший документ для підтвердження звільнення від сплати єдиного внеску за себе, як за фізичну особу – підприємця?

Щодо питань першого - третього

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Частиною п'ятою статті 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Водночас частиною шостою статті 4 Закону № 2464 встановлено, що особи, зазначені, зокрема у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такий платник може бути платником єдиного внеску за умови самостійного визначення ним бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такою особою база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, подання фізичними особами – підприємцями окремої звітності, заяв або інших додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про звільнення від сплати єдиного внеску чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.