Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2026 р. № 6292/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування операції з надання безповоротної фінансової допомоги юридичною особою іншій юридичній особі, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у звернені, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах.

ТОВ здійснює господарську діяльність відповідно до видів діяльності, визначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

За результатами господарської діяльності ТОВ має від’ємний фінансовий результат.

ТОВ планує надати ТОВ «» (далі – ТОВ1) безповоротну фінансову допомогу у грошовій (безготівковій) формі шляхом укладення відповідного письмового договору про надання безповоротної фінансової допомоги.

Вказаним договором передбачатиметься відсутність у ТОВ1 обов’язку повернення ТОВ отриманих від останнього сум грошових коштів без сплати будь-яких інших сум компенсації, процентів чи іншої плати за отримані грошові кошти.

При цьому ТОВ1 є юридичною особою-резидентом України та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

ТОВ1 за результатами своєї діяльності також має від’ємний фінансовий результат та від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

ТОВ та ТОВ1 не є пов’язаними особами у розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1
ст. 14 Кодексу.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи включається сума безповоротної фінансової допомоги, наданої ТОВ на користь ТОВ1 до складу витрат ТОВ при визначенні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку, передбаченими НП(С)БО 16 «Витрати», з урахуванням положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу?

2) Чи підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування ТОВ
на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої ТОВ1, відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, за умови, що ТОВ1 є резидентом України, платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та не є пов’язаною особою з ТОВ у розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 Кодексу?

3) Чи є наявність у ТОВ1 від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за податковий (звітний) рік, що передує року отримання безповоротної фінансової допомоги, підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування ТОВ на суму такої допомоги за умови, що ТОB1 не є пов’язаною особою з ТОВ ?

4) Чи залежить виникнення в ТОВ обов’язку збільшити власний фінансовий результат до оподаткування на підставі п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу від конкретного розміру безповоротної фінансової допомоги, за умови її надання на користь ТОВ1?

5) За умови наявності якого конкретного значення (суми) фінансового результату до оподаткування (збитку або прибутку), визначеного в фінансовій звітності ТОВ та ТОВ1 в надавача безповоротної фінансової допомоги (ТОВ) може виникнути обов’язок збільшити власний фінансовий результат до оподаткування на підставі п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

6) Чи включається сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої ТОВ1 від ТОВ, до складу доходів ТОВ1 при визначенні його фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу?

7) Чи враховується сума отриманої ТОВ1 безповоротної фінансової допомоги при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств ТОВ1 у тому податковому (звітному) періоді, в якому така допомога отримана?

8) Чи зменшується па суму отриманої безповоротної фінансової допомоги від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств ТОВ1, сформоване у попередніх податкових (звітних) періодах, за умови, що після врахування такої допомоги у ТОВ1 зберігається від’ємне значення об’єкта оподаткування?

9) Чи застосовується положення п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо розумної економічної причини (ділової мети) до операції з надання ТОВ безповоротної фінансової допомоги ТОВ1, якщо ТОВ1 є резидентом України, платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та не є пов’язаною особою з ТОВ?

10) Чи є неотримання ТОВ безпосередньої грошової або іншої компенсації від ТОВ1 за надану безповоротну фінансову допомогу підставою для невключення суми такої допомоги до складу витрат ТОВ або для збільшення фінансового результату до оподаткування ТОВ відповідно до положень розділу III Кодексу?

11) Чи є операція з перерахування ТОВ на користь ТОВ1 грошових коштів у формі безповоротної фінансової допомоги об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу?

12) Чи виникають у ТОВ1 податкові зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з отриманням грошових коштів у формі безповоротної фінансової допомоги від ТОВ?

13) Чи виникають у ТОВ будь-які інші податкові наслідки у зв’язку з наданням ТОВ1 безповоротної фінансової допомоги за умови, що обидва товариства є резидентами України, платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах, не є пов’язаними особами та ТОВ1 не застосовує ставку податку на прибуток у розмірі 0 відсотків?

 

Щодо питань 1 – 8, 10, 13

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога – це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Отже, якщо фінансова допомога надана ТОВ - платником податку на прибуток підприємств іншому платнику податку на прибуток підпадає під одну з ознак, передбачених п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то така допомога вважатиметься безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 цього пункту.

Отже, при перерахуванні ТОВ безповоротної фінансової допомоги ТОВ1, що є платником податку на прибуток, який не є пов’язаною з ТОВ особою, фінансовий результат до оподаткування не підлягає збільшенню відповідно до положень п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у звітному періоді, коли надано таку безповоротну фінансову допомогу.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту .

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Слід зазначити, що фінансовий результат для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому доходи та витрати за операціями з надання та отримання безповоротної фінансової допомоги платниками податку на прибуток, відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання порядку формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку на суму наданої та отриманої безповоротної фінансової допомоги, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 9

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 цього Кодексу;

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток.

Щодо питань 11,12

Згідно з підпунктами «а» – «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром
(п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Таким чином, якщо кошти, що передаються платником податку іншому суб’єкту господарювання у якості безповоротної фінансової допомоги, за своєю сутністю не є оплатою вартості товарів/послуг, то операція з надання такої безповоротної фінансової допомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу та за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).